осінь. кава. львів.

люблю львів.

але любов ця — наче дзен: годі осмислити її (чому?), а надто передати її словами так, щоби інша людина осягнула і закохалася. львів треба бачити, вдихати. його треба пити, як філіжанку запашної, невловимо справжньої кави — повільно, ковточок за ковточком, за неспішною бесідою.

випити і поїхати — щоби за час зрозуміти, що це кохання. і повертатися знову і знову. осінь, кава, львів...

p.s. були у львові з милою цих вихідних. докладніше розповім трохи згодом, як розберу світлини, щоби було що показати.

2 коментар(ів):

Yarema сказав...

:-)))))))))))) Не то що я не люблю Львів, але знаючи стан справ в місті і живучи там, щиро лахаю над "треба бачити, вдихати. його треба пити, як філіжанку запашної, невловимо справжньої кави — повільно, ковточок за ковточком, за неспішною бесідою." - асоція з потугами асматика в закопченій димом кімнаті. Де ти там дихав? Хіба на Високому замку, там хоч смог не дістає...

tivasyk сказав...

2yarema
я так само можу сказати про київ -- але ж то зовсім не значить, що приїхавши сюди, ти не знайдеш, у що закохатися.

те саме й з людьми: неважко любити ідеал. але ж таких не буває, правда? любиш завжди попри все, через будь-які негаразди і шторми.

думаю, що львів просто з дитинства асоціюється в мене з романтикою, спекотним літом і п'янким ароматом зелені, а ще з благородною непорушністю каменю і красивими дівчатами. тому й закоханий у місто, попри все =)

Дописати коментар

увага!
коментарі не модерую, проте спам видаляю нещадно. посилання на інші сайти/блоги за темою допису вітаю.

додаткові можливості розмітки (кутики набрати з клавіатури):
  ‹b›жирний шрифт‹/b›
  ‹i›похилий шрифт‹/i›
  ‹a href="http://tivasyk.info"›посилання‹/a›