крах влади?

переглядаю останні дописи в блозі "открытый листок", про те, яка масивна робота з підготовки до майбутніх виборів відбувається в російській "глибинці"... як все це нагадує мені події буквально епічних президентських виборів в україні, що стали поштовхом для помаранчевої революції.
голосуем за... нового губернатора?
похоже, это крах. и разнокалиберных чиновников — по одиночке, и «партию власти» — в целом, и даже самого в. в. путина сегодня не то что критикуют, над ними смеются.
читати далі >>

вчора в метро звернув увагу на цікаву рекламу окулярів fielmann: величезний плакат на стіні тунелю. і в тому плакаті... обіцяно знижку кожному пред'явникові реклами =)


невеликий вклад у велику ідею

невелика стаття (англ. мовою) про 10 речей, через які кожен може долучитися до розвитку ідеї вільного програмного зебезпечення. коротко:
  1. використовуймо вільне програмне забезпечення!
  2. розглядаймо та пропонуймо вільне пз принаймні як варіант для бізнесу, друзів, сім'ї тощо
  3. берімо участь у форумах, присвячених вільному пз
  4. вчімося програмувати, допомагаймо з перекладом або дизайном
  5. допомагаймо з підготовкою зрозумілої документації рідною мовою
  6. зустрічаймося з однодумцями
  7. ділімося грошима, пивом та піцою =)
  8. застосовуймо ідеологію вільного пз у інших галузях
  9. замість жалітися на помилки -- повідомляймо про них розробникам
  10. думаймо, будьмо відкритими та чесними
звісно, не все доступне пересічному користувачеві, чи точніше, не за все варто братися: приміром, якщо програмування ніколи не було сильною стороною, то й не варто комплексувати з цього приводу! головне: навіть проста (а чи просто це?) відмова від використання крадених, неліцензованих програм (15 грн за диск на ринку?), заміна таких програм вільними, безкоштовними -- це вже немало.

користуватися безкоштовним пз, красти чи купувати? рано чи пізно вибір доведеться робити -- то чому не сьогодні?

сповідь офісного працівника?

нещодавно я трохи змінив профіль роботи, перейшовши з групи маркетингу до департаменту дистрибуції (іншими словами --- відділ продажів). багато деталей, а головне: як не дивно, маю спокійнішу роботу за більші гроші.

а ось сьогодні переслали поштою такий ось текст, що дуже живо нагадав про роботу в маркетингу... не можу не продублювати повністю --- колегам, котрі ще "на посту", та й усім офісним самураям присвячується.

зовсім не про путіна

знайшов такий ось допис на bash.org... не шедевр, але змусило пісміхнутися:
unim, 26.11.2007 12:07:55:
я недавно племяннице читал страну оз, аналог изумрудного города.

unim, 12:08:07:
ппц, там такие уматные фичи были.

unim, 12:08:25:
типа железный дровосек успокаивает своих что все будет ничтяк.

unim, 12:09:05:
и говорит такую фразу: ну кто может устоять перед нашей дружной компанией? тем более когда теперь у меня такое любящее сердце и такой острый топор.
бугога! зовсім не про путіна. правда? ну зовсім-зовсім.

як паруються кролики?

кумедно: першим результатом у відповідь на пошук фрази як паруються кролики google видає... мій блог. хоча про кроликів тут ще не було. а от про попереджувальні знаки для водіїв у швеції про спарювання лосів --- було =)

p.s. а відповідь на питання в заголовку проста: часто і швидко!

да, жемнул я мормотень!

солженіцин. символ часу, ікона? гхм... а що ми знаємо про людей, на яких готові молитися? чи не забуваємо, канонізуючи, все ж таки оцінювати свідомо і тверезо?

але нехай, не про це мова --- а про... мову. знайшов у мережі цікаву рецензію на "словарь языкового расширения" солженіцина. дуже цікаво почитати. місцями кумедно. приміром:
ерыжливый дурносоп верстан, достодолжный жегнуть шершавку, любонеистово хайлил жиротопное шурьё. зябкоподжимчивый валява остробучил, жубря: "хунды-мунды, вахлюй! отрезно ты фефёлу дочул, иззаплаченный дурандай!" "да, жемнул я мормотень! --- отжегнулся дурносоп верстан, --- "а тебе вот маламзя с расщепырей!" "да, ить здеся одна жирным-жирнешенька шеврюжка!" --- верстанулся прощепырник. "а ты чо выхайлился, захухряев оторвяжник?" --- утомчился зябкоподжимчивый дурносоп. "эвося! --- защепырил прожубрястый валявка, - "я то --- чуфырь! а ёна ведь неутомчивая жемжурка. коли ей баларыст зажирнить в шабры, так расщепырится захухрястой профефёлой!" тутока верстаный дурносопяк дочуял страстоубийственный хлясь. отрезный захухряй прожемнул поконец и ущепырил растопырю.
бугога! афтор палить, солженіцину залік!

p.s. карикатуру взято з сайту дослідницького центру ім. зінов'єва.
читаю сьогоднішні дописи у блозі максима кононенка. 11:57, автор палить:
то, что происходит в россии сейчас - это веселая кинокомедия, которую можно просто выключить кнопкой на пульте телевизора. и жить себе в свое удовольствие не имея больше никакого представления об этой комедии. а пятнадцать лет назад то, что происходило, нельзя было выключить. оно не выключалось. и ты все время находился в этом кошмаре, который тогда, разумеется, никаким кошмаром и не казался - это была привычная жизнь.
ну хіба не те саме й у нас?

а що сказав би на це пан нобель?..

читаю чергову новину на сайті української правди --- "путіна намагаються зробити нобелевським лауреатом":
міжнародний центр, метою якого є запобігання воєн через нафту, розцінює як "дуже далекоглядний план президента путіна знайти ефективну форму альтернативної енергії на основі нанотехнології", говориться в комюніке центра, підписаному його президентом анетой ернест, повідомляє "інтерфакс-україна".
навіть не знаю, сміятися чи плакати. ще можу зрозуміти росіян: певно, вони до всрачки перелякані перспективою повернутися до політичного хаосу, який вони спершу переживали у дев'яностих, а тоді спостерігали в україні, і ось тепер у грузії... не дивно, що виникає підсвідоме прагнення нехай не дуже демократичної, але стабільності, яку обіцяє сильна особистість в телевізорі.

але німці?!

вперше чую, щоби нобелевську премію пропонували дати за "торгілю мордою словами" з телеекрану --- чи володимир володимирович сам розроблятиме ті види альтернативних енергоносіїв?..

p.s. карикатуру для ілюстрації взято на сайті caricatura.ru (с) олександр сергєєв.
коли людина, більш-менш знайома з операційною системою windows, вперше пробує приручати пінгвіна, перші приступи дезорієнтації виникають при знайомстві з файловою системою в linux:

= куди пропали диски c: та d:?!
= де зберігаються мої файли?
= як переглянути файли на оптичному диску?
= а де встановлені програми?

крик розпачу, ба навіть гніву: мені всі вуха просвистіли про те, який цей лінукс класний, але як в нім можна працювати, якщо не можна навіть елементарно знайти свої робочі файли?!


випадковостей не буває

прочитав одну новину на сайті української правди --- і пригадав свій же допис про художній фільм "вавілон": в житті немає місця для випадковостей.

київ. харківське шосе. хлопець і дівчина переходили вулицю у невстановленному місці. водія одного з автомобілів це так розлютило, що він вирішив не стримуватись: вийшов з авто, розпочав суперечку... і врешті-решт дістав пістолет, заряджений гумовими кулями.

чому б їм усім не зупинитися тут, та не подумати, чи варта вся ситуація людського життя? чи варто ризикувати своїм життям на вулиці? чи варто ризикувати життям інших людей, вимахуючи пістолетом?

хлопець помер від пострілу гумовою кулею в груди. молодик, що не стримав нервів, скоріше за все, отримає від 10 до 15 років тюрми.

в житті нема місця для випадковостей. і це не кіно.
любителям швидкої їзди…
егоцентристам за кермом…
тим, хто не користується пасками безпеки…

присвячується. багатьом --- посмертно.

на форумі clinresearch.info опубліковано збірку відеороликів з youtube, що розповідають про деякі типові причини автомобільних аварій, та роз'яснюють, наскільки просто було б їх уникнути... особливо якісно зроблений --- і не надто кривавий, --- четвертий ролик в збірці, дивитися дуже рекомендовано.
припустімо, операційна система opensuse 10.3 встановлена, додаткові мережеві репозиторії підключено (про це був попередній допис). а як же, власне, встановлювати програми з тих репозиторіїв?
! подальший текст розраховано на людей, що не знайомі або мало знайомі з linux, або й навіть з пк. досвіченим користувачам краще почитати щось інше --- або залишити якийсь цікавий коментар.
все дуже просто. причому, на відміну від менеджера встановлених програм у ms windows, менеджер програмних пакунків opensuse --- це досить інтелектуальна система, котра не лише показує, що встановлено і дозволяє видалити програми, але й дає можливість шукати потрібні програми в мережевих репозиторіях та на установочних дисках, встановлювати та поновлювати версії програм, і при цьому автоматично перевіряє, чи буде програма сумісною з тими, котрі вже встановлено та чи присутні всі необхідні бібліотеки, а якщо чогось не вистачає --- може сама (або спитавши користувача) завантажити все необхідне. користувачеві залишається лише знайти необхідну програму в списку і поставити галочку =)

отже, спробуємо встановити щось на прикладі гри wormux.
1. відкриваємо системне меню, на закладці комп'ютер шукаємо пункт встановлення пз і запускаємо менеджер пакунків, для його роботи необхідний адміністраторський (root) доступ --- тому на запит системи вводимо пароль адміністратора.
вікно менеджера пакунків розділено на чотири частини (див. скріншот): справа вгорі --- панель фільтрування та пошуку програм, під нею --- інформаційна панель, що показує рівень використання жорстких дисків та об'єм вільної пам'яті. справа вгорі --- перелік програм (встановлених --- з галочками, та доступних для встановлення --- з пустими квадратиками), а під нею --- панель з різноманітною детальною інформацією про вибрану програму.
2. в рядку пошуку набираємо назву гри wormux, і клацаємо кнопку пошук --- і отримаємо в правій панелі перелік пакунків, що мають слово wormux у назві. всього два пакунки, читаємо анотації на закладці опис: нам потрібен wormux-beta (сама програма), а навпроти wormux-beta-debuginfo галочку не ставимо (це технічна інформація для відладки програми).

3. клацаємо кнопку прийняти внизу --- і... все. чекаємо, поки програма завантажиться і встановиться.


от, практично, і все, що треба знати для того, щоби встановити програму з мережевого репозиторія у opensuse 10.3. тепер просто шукаємо встановлену гру в системному меню --- на закладці програми, в розділі ігри > бойові знаходимо рядок worms(r)-like game (wormux) з озброєним пінгвіном в іконці, запускаємо.

залишилося знайти, проти кого зіграти --- самому цікаво лише хіба що разочок =)
більшість сучасних розвинених дистрибутивів linux (тобто дистрибутиви для десктопу, а не мінімалістичні або спеціалізовані) --- це не просто операційна система, але й досить великий набір програмного забезпечення, якого достатньо для більшості задач: офісні пакети (текстовий редактор, електронні таблиці тощо), веб-браузери та поштові клієнти, файлові менеджери, відео- та аудіопрогравачі, програми для перегляду та обробки зображень, інструменти для запису лазерних дисків, ігри тощо.

та усе ж таки рано чи пізно до цього багатства треба (або просто хочеться) додати ще щось. де брати програми та як їх встановлювати? ті користувачі пк, котрі "колись щось чули про linux", можуть розповідати страшні казки про складності компіляції програм з вихідних кодів у командному рядку --- звісно, кому захочеться таких складнощів, коли можна продовжувати тихенько користуватися краденими програмами для краденої операційної системи, де все вже таке знайоме...

насправді ж процес встановлення та вилучення програм в сучасних дистрибутивах linux досить простий --- можна сказати, що навіть простіший і --- це важливо! --- надійніший, ніж у windows.
! подальший текст розраховано на людей, що не знайомі або мало знайомі з linux, або й навіть з пк. досвіченим користувачам краще почитати щось інше --- або залишити якийсь цікавий коментар.
два простих способи встановлення програм в linux: за допомогою інсталятора (так розповсюджуються досить багато ігор) або з інтернет-репозиторіїв. якраз другий спосіб і є найбільш простим і правильним. зрозуміло, що для цього потрібен доступ до інтернету, і дуже бажано, щоби він був швидкісним (не звичайний модем на телефонній лінії). поглянемо, як це робиться у suse linux.

найперше, потрібно вказати системі, де шукати й звідки брати необхідні нам програми --- тобто треба підключити інтернет-репозиторії. в попередніх версіях suse linux доводилося спершу самому шукати адресу репозиторію в тенетах (наприклад, на сайті opensuse.org), а тоді в конфігураторі yast додавати його в перелік джерел програмного забезпечення. у актуальній версії opensuse linux 10.3 все простіше: система вже сама має досить повний перелік репозиторіїв, і необхідно лише "включити" ті, котрі потрібні. задача на 1 хвилину. отже...
1. відкриваємо системне меню, на закладці комп'ютер шукаємо пункт адміністраторські параметри (yast) --- і запускаємо конфігуратор. для роботи конфігуратора необхідний адміністраторський (root) доступ --- тому на запит системи вводимо пароль адміністратора.

2. в конфігураторі, в розділі програмне забезпечення вибираємо пункт громадські сховища. у новому вікні відкриється перелік онлайн-репозиторіїв, які відомі системі.

3. вибираємо ті репозиторії, котрі вважаємо за необхідне включити: на скріншоті запропоновано шість репозиторіїв, які бажано включити в першу чергу, решту можна залишити "на потім", коли вони справді знадобляться. розставляємо галочки, клацаємо кнопку закінчити і... власне, все --- конфігуратор додасть обрані репозиторії до переліку активних.


щоб перевірити, які репозиторії будуть використовуватися для пошуку та завантаження програм, у головному вікні конфігуратора шукаємо пункт сховища програм --- відкриється вікно з активними репозиторіями. варто звернути увагу: для кожного репозиторію в списку в нижній частині вікна даються два параметри: увімкнено та автоматично освіжити.



увімкнено --- якщо цей параметр активний, відповідний репозиторій буде використовуватися для пошуку програмного забезпечення, якщо неактивний --- система пам'ятатиме адресу репозиторію, але ігноруватиме його, поки ми його не увімкнемо. навіщо це? припустімо, ми вичерпали ліміт інтернет-трафіка, і до кінця місяця не хочемо вивантажувати з тенет великих об'ємів данних --- тоді просто прибираємо галочки навпроти інтернет-репозиторіїв, залишивши лише dvd/cd.

автоматично освіжити --- якщо цей параметр активний, то щоразу запускаючи менеджер пакунків для пошуку, встановлення чи видалення програм, система заново переглядатиме списки програм у відповідному репозиторії, чи не з'явилися там якісь нові програми тощо. якщо ж параметр вимкнений --- система працюватиме з тим списком, який було завантажено раніше. оновлення списків може займати досить багато часу, тому варто відключати автоматичне оновлення і просто періодично освіжати списки вручну (кнопка освіжити тепер).

от і все, що треба знати про додавання репозиторіїв у opensuse linux. а про встановлення та вилучення програм --- за іншим разом.

wormux: хробаки йдуть на пенсію

хробаки --- страшні створіння! варто дати їм до рук... гхм, хробаки з руками? нехай. отож, варто дати їм до рук зброю --- і світ перетворюється на... походовий кривавий бойовик у стилі коміксів, де царить вибухонебепечний гумор =)

коротше, хто не знає, що таке worms? ця комп'ютерна гра стала настільки популярною, що фактично є визначенням цілого жанру. одна біда: нема версії для linux (хоч і можна спробувати запустити через wine/cedega, але це для фанатів), окрім того гра не вільна і не безкоштовна. проте не хробаками одними живе геймер! як на рахунок розборок між пінгвінами та овечками? або між лисичками та антилопами? або між усіма ними разом?

wormux --- гра у стилі хробаків, але між собою воюють символи різних вільних програмних проектів (всього 13 команд). вже це само по собі --- жарт на тверду четвірочку. битви --- в тому ж стилі коміксу. щоправда, поки що без дотепних звукових коментарів =/ програма ще в стані бети: не вдасться пограти проти комп'ютера, але зіграти з друзями через мережу або за одним пк можна!

гра безкоштовна й вільна, єсть версії для linux та інших *nix-систем, а також для windows. а от таке хробакам не снилося: єсть навіть версія livecd --- фактично загрузочний диск, який можна вставити в дисковод, перезапустити пк і... просто грати. незалежно від того, яка система стоїть на жорсткому диску!

посилання:
= wormux у вікіпедії (англ.)
= веб-сайт проекту (англ.)

як... встановити драйвер відеокарти nvidia?

вкотре видаляю та встановлюю драйвер відеокарти nvidia для opensuse linux, і до цього часу доводилося щораз відкривати відповідну сторінку на сайті opensuse, щоби пригадати алгоритм. а перший раз ця -- проста! --- процедура нагадувала мені ті самі "шаманські танці з бубном", і скільки пішло часу на те, щоби знайти, прочитати та зрозуміти якісь інструкції, написані хоча б приблизно людською мовою...
! описане далі дійсне лише для відеокарт nvidia! якщо маємо карту ati --- шукаємо відповідні інструкції.
в користувачів сучасних версій opensuse (тобто 10.2 й старше) єсть можливість скористатися найпростішим методом --- встановленням через веб-сайт:
1. відриваємо сторінку з інструкціями на сайті opensuse
2. шукаємо свою відеокарту в переліку старих (legacy) карт --- якщо знаходимо, вибираємо кнопку встановлення відповідного legacy драйвера, якщо не знаходимо --- вибираємо новий драйвер.
3. далі просто спостерігаємо, поки працює менеджер пакунків yast2, котрий викачає з мережі та встановить драйвер.
все.

але що, коли доступу до інтернету немає, але єсть викачаний прямо з сайту nvidia файл з драйвером? або ж якщо жоден з двох драйверів (новий та legacy) в поточних версіяї не підтримує нашу відеокарту, але драйвер для неї все ж таки знайшовся в архівах там-таки на сайті nvidia?

другий метод --- використання інсталятора nvidia (файл скрипта з розширенням .run). отже...

1. викачуємо драйвер
в розділі download drivers веб-сайту nvidia шукаємо драйвер для своєї системи (linux), платформи (32 чи 64 біти) та відеокарти --- уважно читаємо примітки (readme): якщо модель карти не згадується в переліку підтримуваних --- не встановлюємо, інакше після цього доведеться вже по-справжньому "шаманити", щоби знову запустити віконну систему (x-сервер)... якщо все гаразд --- викачуємо драйвер і зберігаємо кудись на жорсткий диск, наприклад прямо в домашню папку (~).

2. переходимо до текстової консолі
комбінація клавіш ctrl+alt+f1 дозволить перейти до першої текстової консолі (ctrl+alt+f7 повертає до першого графічного екрану). отже, тиснемо
ctrl+alt+f1
і у відповідь на запрошення системи реєструємося адміністратором (root):
Computer login: root
Password: *
звісно, замість Computer тут буде назва пк, а замість зірочки треба набрати пароль адміністратора.

3. перемикаємо на рівень виконання 3
для встановлення драйвера необхідно зупинити графічну систему --- x-сервер (ікси). для цього набираємо просту команду init 3
Computer:~ # init 3
якщо тепер спробуємо повернутися до графічного екрану (ctrl+alt+f7) --- нічого не вийде, х-сервер не працює. нічого не залишається, як рухатися далі =)

4. запускаємо інсталятор
найперше переходимо до тієї папки, куди збережено файл з інсталятором. для навігації по структурі каталогів єсть команди cd (change directory) --- змінити поточну папку, та ls (list) --- дати перелік файлів у поточній папці. Наприклад, якщо інсталятор збережено в домашній папці користувача pupkin, набираємо таке:
Computer:~ # cd /home/pupkin
Computer:/home/pupkin # ls
у відповідь отримуємо перелік файлів у домашній теці. нас цікавить інсталятор --- щось типу NVIDIA-Linux-x86-71.86.01-pkg1.run, цифри після позначають платформу та версію і будуть відрізнятися. запускаємо:
Computer:/home/pupkin # sh NVIDIA-Linux-x86-71.86.01-pkg1.run -q
звісно, набирати все це руками ліньки --- добре, що не лише нам, але й розробникам оболонки, тому набравши, скажімо, sh NVI, тиснемо Tab --- і система закінчить набір.

інсталятор працює досить автономно (опція -q примушує його не задавати користувачеві лишніх запитань), але щонайменше погодитися з ліцензійною угодою (accept) доведеться.

5. відновлюємо рівень виконання 5
після того, як інсталятор ощасливить успішним завершенням встановлення драйвера, він каже щось про необхідність запустити sax2 для фінального налаштування x-сервера --- не треба цьго робити в opensuse версії 10.2 та вище! просто повертаємося до рівня виконання 5:
Computer:~ # init 5
тут маємо побачити звичне графічне запрошення до реєстрації (якщо не включено автореєстрацію --- тоді взагалі попадаємо одразу до своєї робочої стільниці).

власне, все. залишиться запустити yast2 (адміністраторські параметри --- конфігуратор opensuse) і перевірити, що дійсно функції тривимірної графіки включено.


якщо все це ми зробили, інсталятор нормально встановився, але функції 3d не увімкнулися --- швидше за все, система з якихось причин продовжує використовувати стандартний драйвер без підтримки тривимірної графіки. тоді варто запустити профіль адміністратора, знайти файл xorg.conf у теці /etc/X11, відкрити його простим текстовим редактором (kedit чи kate), знайти там у секції "Device" рядок
Driver "nv"
і замінити його:
Driver "nvidia"
зберігаємо файл і перезапускаємо x-сервер (для цього натискаємо ctrl+alt+backspace). тоді знову перевіряємо, чи увімкнулася підтрика 3d.

і ще одна деталь: якщо з якихось причин встановлений драйвер треба вилучити --- вся процедура повторюється, тільки на етапі запуску інсталятора необхідно вказати додаткову опцію:
Computer:/home/pupkin # sh NVIDIA-Linux-x86-71.86.01-pkg1.run --uninstall
p.s. до речі, а що ми знаємо про шаманські бубни?

без комплексів?

порада молодим мамам: не треба робити комплексів з дитячих... комплексів.
давненько почитую жарти на сайті володимир.володимирович.ру --- досить стримано так написані, хіба ні?! щойно потягнуло глянути блог автора... бугога! ось куди дівається вся жовч, відфільтрована перед публікацією! деякі пости --- просто на відмінно, комарі дохнуть в польоті =)

p.s. все-таки як "любить" він путіна, цей максим кононенко. видно, є за що.
чи не могли б ви сказати, де мені скачати linux і необхідні для нього програми та модулі?!
існує величезна кількість різновидів (дистрибутивів) linux. які з них найбільш попурялні -- можна побачити, скажімо, кинувши оком на статистику порталу distrowatch.org:


я для себе вибрав opensuse linux (поточна версія 10.3). викачати її можна на сайті opensuse (не український ресурс):


якщо краще викачувати з українських ресурсів (ua-ix), можна подивитися тут:


власне, ось посилання на два диски (один dvd + один cd), які необхідні для того, щоби встановити suse linux 10.3 та українські мовні пакунки:


ці файли --- образи дисків, з них треба записати dvd та cd. більшість необхідних програм (офісні програми, аудіо- та відеопрогравачі, браузери та поштові програми тощо) вже єсть на першому диску.

на тому ж ftp-сервері єсть інші дистрибутиви linux, варто переглянути:


якщо будуть питання/проблеми (а будуть обов'язково), можна звертатися на українські форуми, присвячені "пінгвінові":
linux.org.ua
linux.kiev.ua
lafox.net
p.s. особисто я просто замовив диски на lafox.net.

гумор без bash'ні

як не крути, bash.org.ru рулить вздовж та впоперек =) із сьогоднішніх перлів...
В седьмой книге Гарри Поттер спас стока народу и наполучал стока пи..лей, что в фильме его полюбому будет играть Брюс Виллис... >>
бугога! а ось це --- для цінителів англійського гумору:
xxx: слу, я забыла, как зовут актёра, который играл Джека Воробья... позор, но никак вспомнить не могу (
xxx: всё, вспомнила
yyy: капитана Джека Воробья
супер =)

алкоголь та програмуання

бугога, ще один кумедний комікс на xkcd.com: про пікову результативність програмістів =)


сто років тому вперше прочитав десь про можливість використовувати в якості шпалер на десктопі згенеровані зображення земної кулі. історія самої ідеї вже досить стара: найбільш ввідомою програмою стала xearth, початково написана для систем *nix десь на початку дев'яностих років (версія 0.5 --- 1993 р.), котра пізніше була портована на велику кількість платформ/систем, в тому числі й для windows.

але от лише сьогодні випадково натрапив на сайт однієї з таких програм --- xplanet, і викачав windows-версію для робочого ноутбука, а також програмку winxplanetbg, що надає можливість налаштовувати/запускати xplanet через графічний інтерфейс.

симпатично. наче в ілюмінатор...

p.s. так, xplanet має версію для linux. щоправда, можливо, у середовищі kde для генерації "космічних" шпалер зручніше використовувати електронний планетарій celestia...

життя з подвійною посмішкою, дорого

перелічивши мобільні телефони з підтримкою двох sim-карт, я зовсім забув про ще одну пропозицію --- life:) продає своїм клієнтам схожий апарат. отже...

general mobile dst-01
не витрачатиму час на позитивні моменти: їх не так багато, перейду до найцікавішого. в телефоні немає bluetooth чи irda, доступне лише підключення через usb. камера така, що краще б її не було. якість російської локалізації низька -- про українську можна лише мріяти.

головне: телефон в україні доступний лише з контрактом life:) -- при цьому слот першої sim-карти залочений під life :), друга карта може бути від будь-якого оператора. як на мене, цей мінус перекреслив би будь-які плюси, навіть якби телефон був залочений під київстар, котрим я в будь-якому разі користуюся, але life:)?.. щиро дякую.

в мережі знайшов огляд апарата українською мовою, проте він недостатньо висвітлює недоліки конструкції та програмного забезпечення -- краще почитати звіт на блозі "щасливого" користувача цього девайса. досить стриманий звіт.

ціна телефона разом з пакетом послуг від life;) -- близько $340. як на мене -- занебесна за такий апарат з усіма його "перевагами".

один телефон, два номери

мобільний зв'язок за кілька років зробився дуже доступним: не тільки продовжує зростати кількість абонентів, але для переважної більшості не проблема користуватися двома номерами, а іноді це навіть перетворюється на необхідність -- особисто знаю таких людей, що мають при собі кілька мобільних телефонів.

власна життєва ситуація: збираюся отримати робочий номер мобільного зв'язку. більшість людей в такій ситуації забули б про свій власний номер, особливо якщо це передплатний сервіс (djuice, джинс тощо) -- навіщо платити більше? але я навіть і не подумав би відключити свій власний номер, яким вже користуюся більше семи років поспіль, і розставатися з яким не планую: усі друзі та знайомі знають, що мене завжди можна знайти за одним й тим самим номером.

але... купувати другий телефон для робочого номера? не проблема витратити гроші, проте це незручно. от якби був телефон, який міг би одночасно бути двох мережах, з двома номерами?!

виявляється, єсть такі моделі, що можуть одночасно працювати. хоч їх можна перелічити на пальцях однієї руки, проте вважатимемо це за ложку меду. далі -- діжка дьогтю...

skytel mix-200
симпатичний телефон -- як на мій погляд (зараз користуюсь sony ericsson k750i, це дещо має пояснити), але звичайно, треба потримати телефон в руках, щоби побачити, наскільки якісно він виготовлений. екран 2,6 дюйми -- чутливий, для керування стилусом. єсть цифрова камера (2 мп), mp3-програвач (без підтримки формату ogg, але де вона єсть?) та відеопрогравач (з підтримкою mpeg4), слот для карт пам'яті microsd (до 1 гб). присутній bluetooth (правда, не ясно, яка версія та чи з підтримкою бездротових стереогарнітур через a2dp). акумулятор на 1100 маг (до 6-7 днів у режимі очікування).

головне: телефон доступний в києві за ціною $279 (дещо дорогувато, але можна собі дозволити).

недоліки? як на мене, найбільш критичний -- відсутність української мови на клавіатурі, тобто імена контактів або sms-повідомлення українською мовою не набереш. російська єсть. на цьому можна поставити крапку -- я не буду вимушено послуговуватися російською.

інші недоліки або не критичні, або ж їх не видно з технічних параметрів та документації -- треба пробувати телефон в роботі. проте єсть люди, котрі вже спробували та сказали своє фе.

fly b700 duo
що одна симпатична модель зі стриманим, акуратним дизайном -- принаймні на картинках, проте за відгуками користувачів fly, довіряти цьому бренду в плані якості виготовлення не варто. коротше кажучи, треба потримати телефон в руках. екран дещо менший (2 дюйми) і не чутливий. втім, як на мене, це не є недоліком, скоріше навпаки -- звісно, за відповідної різниці в ціні. єсть цифрова камера (2 мп), mp3-програвач, bluetooth (1.2, з підтримкою стереогарнітур), слот для карт пам'яті microsd (карта 256 мб в комплекті). акумулятор 900 маг (до 5-6 днів у режимі очікування).

щодо мінусів... хіба буває без них? варто переглянути один з перших великих оглядів fly b700 duo на сайті mobiset.ru.

було анонсовано початок продажів у вересні 2007 року, але... я знайшов лише одну пропозицію в українському інтернеті, і та розрахована на попередні замовлення, бо апаратів ще немає. ціна буде близько $260.

samsung sgh-d880
дешевий бренд? "цього разу відіграємося!" -- сказав маркетинг в samsung і спозиціонував новинку таким чином, що доступною вона буде лише для тих, хто готовий викласти за телефон близько 600-700 долярів. а хто сказав, що це неправильний хід? думаю, правильний: апарат нішевий, на ньому треба заробляти, а копійки нехай підбирають флаї.

про якість програмного забезпечення від samsung помовчимо -- треба просто дивитися телефон вживу. проте щодо апаратних можливостей -- тут єсть майже все, що треба. досить великий як для телефона екран (2,3 дюйми), цифрова камера (1,3 мп -- малувато) з можливістю відеозйомки (mpeg4), mp3-програвач (ні, на ogg не сподіваємося), bluetooth (2.0 з підтримкою стерео через a2dp), пам'ять на 80 мб та слок для карт microsd. навіть тв-вихід?!

формат -- слайдер. на любителя. собі не придбаю.

головне -- одночасна робота з двома sim-картами. але чи варто купувати такий телефон за $700? як на мене -- ні.

отак. мало. один знайомий радить почекати, не кидатися купувати зараз дво-сімові телефони. радив найперше через незріле програмне заберпечення і нестабільну роботу. але людині, що працює в маркетингу, і без цього зрозуміло: якщо є попит, з'являться і телефони, конкуренція змусить виробників не лише знизити ціни, але й до дрібничок відшліфувати продукт.

чекатиму. а поки що візьму собі lg kg270 як другу трубку: акуратний зовнішній вигляд і нічого лишнього. всього за $60 =)

p.s. ще один телефон на дві sim-карти пропонує своїм абонентам life:)

p.p.s. а хочете двосімовий телефон за $120? прошу!

кумедний комікс

бугога, круто: цікавий комікс на xkcd.com; тим, хто не цікавиться розвитком ринку програмного забезпечення та вільним пз --- нема сенсу переглядати =)

в одного хорошого знайомого в профілі icq побачив текст, який настільки точно відображає ситуацію із засиллям спам-реклами в інтернеті, що його можна порекомендувати кожному як стандартний підпис в пошту =)
I perfectly speak american english, мне не нужны адвокаты, не нужна стиральная машина, у меня есть холодильник и супер хренорезка, я не мечтаю о маленькой секретной видеокамере, я никогда не болею, я не покупаю детские игрушки, у меня нет менструаций, меня не интересуют недвижимость в Москве, база данных ГИБДД, голые девочки и BDSM, мне не нужна виагра и у меня огромный пенис!
бугога!

презентація креатину (tm)

в багатьох компаніях є традиція готувати смішинки на 1 квітня. в цьому році мені довелося готувати кумедну презентацію для розсилки партнерам. власне, новину на сайті компанії вже годі шукати, але саму презентацію за давністю років я цілком можу опублікувати.

так і зробив: завантажив файл в документи google та відкрив для вільного доступу: можна читати та усміхатися.

презентація про креатин (tm)

робота в офісі також буває кумедною =)
з групи маркетингу перейшов у інший відділ --- надалі займатимусь продажами. перші два дні було досить вільно, а тоді... почалася робота. і зараз часу щось писати в блог практично немає. втім, справа не в інтенсивності роботи --- тут, якраз, поки що простіше. а у тім, що знову треба вчитится та багато до чого звикати: мозок зайнятий зовсім іншим, аніж думками, які варто було б викладати у блог. банально не вистачає системних ресурсів =)

моя музика

сервіс last.fm та мій улюблений аудіопрогравач на пк --- amarok, --- дозволяють призначати теги музичним трекам. традиційно на last.fm так групують треки за стилем. гхм...

позначати тегами стилі? і отримати перелік з 50+ тегів, в яких потім неможливо буде розібратися? постійно рефлексувати з приводу того, що ти не розбираєшся в музиці достатньо для того, щоби більш-менш якісно визначати стиль композиції? медитувати над композиціями, що неможливо віднести до якогось одного стилю?

мої теги -- tivasyk:настрій...

p.s. слухаю "riders on the storm" у виконанні snoop dogg & the doors --- трек, добре відомий усім фанатам need for speed: underground 2. amarok в режимі програвання одного трека. 17й раз за вечір. це --- настрій.

пульт для керування половинкою

щоби переглянути написи -- клацаємо на кожен з пультів і читаємо =)