мінікомп'ютери --- дайте два!

люди звикли до настільних пк в форматі mini-tower. чуючи слово комп'ютер (не ноутбук), абсолютна більшість споживачів одразу ж уявляють собі досить велику коробку, яку зазвичай ставлять на підлогу. окрім розмірів, це чудовисько зазвичай вражає шумом, який створюють жорсткий диск та щонайменше два вентилятори всередині (а іноді чотири). жах!

знову-таки --- звичка! для нас це нормально.

та невже ж сучасні технології не дозволяють поламати цей стереотип? невже не можна створювати персональні комп'ютери, які поміщалися б у долоні, вміли практично все, що необхідно пересічному користувачеві, були практично безшумними, виглядали привабливо, а не як пришельці з минулого століття, і при цьому коштували в два-три рази дешевше за ноутбук?


криведго програміст

ось так шукають роботу албанські програмісти! читати, думати: написано кумедно, майже тобі фельєтон, але в тому жарті лише доля жарту.
з тих людей, хто років десять-п'ятнадцять тому був тінейджером, мав доступ до персонального комп'ютера та знався на комп'ютерних іграх, всі знають та майже всі люблять добру стару гру transport tycoon (транспортний магнат). чудовий геймплей: завдяки продуманій економічній моделі, величезній кількості деталей та можливості рухатися від простих автомобільних чи залізничних маршрутів до цілих транспортних мереж --- процес розбудови власної компанії практично не набридав. через десять років після виходу першої версії, в цю гру ще продовжували (та й продовжують!) грати.

втім, сьогодні навіть transport tycoon deluxe (покращена версія) вже не такий актуальний: час дається взнаки, на сучасних великих моніторах з високою розподільною здатністю дрібні деталі піксельної графіки тих часів уже досить важко розглядати. сама ж гра не була вільною, і хоча зараз можна грати у безкоштовний її рімейк --- openttd, з варіантом для linux --- але свого часу закритість вихідних кодів та нюанси ліцензування файлів данних стримували розвиток гри.

battle for wesnoth

колись давненько, ще у часи користування windows, шукав у мережі якісні покрокові стратегії. і знайшов battle for wesnoth -- досить продумана, якісно зроблена, при цьому безкоштовна гра. і, як пізніше виявилося, з "рідною" версією для linux (приміром, йде в дистрибутиві suse linux 10.1). графіка та геймплей дещо нагадують age of wonders та warlords.

посилання:
= сайт проекту (wesnoth.org)
(англ.)
= скріншоти гри

p.s. перелік комп'ютерних ігор з відкритим кодом (open source) на wikipedia.org.
влада однієї з територій в індії заборонила учням та вчителям користуватися мобільними телефонами під час уроків, повідомляє кореспондент.net. деякі батьки, звісно, проти (їм хочеться мати змогу в будь-який момент зв'язатися з дітьми). але в цілому рішення правильне: уявіть собі урок, на котрім половина класу просто строчить есемески замість слухати вчителя?

коли чекати чогось подібного в нас?

warzone 2100 resurrection

колись давненько й випадково шпілив у warzone 2100… сподобалось. диск кудись зник (реально давно було!), після цього шукав на наших розкладках щось подібне, надибав earth 2150 — гра в тому ж стилі, але більш масштабна й складна, і тому... ну, вже не ті відчуття, не класика!

warzone 2100 resurrection — рімейк старого доброго warzone 2100. задача проекту — відтворити гру, зробивши її безкоштовною! вдалося: поточні версії цілком іграбельні, причому єсть версія для linux (інакше я б не писав, бо windows на домашній машинці вже більше півроку як немає), а також для windows та mac os. зі скріншотів видно, що це — той самий добрий warzone!


ufo: alien invasion

ufo: alien invasion -- оригінальний рімейк старої доброї тактики xcom: ufo defence (aka перший ufo) з повністю тривимірною графікою. гра безплатна. єсть версії для linux (що дуже радує -- одна з тих ігр, в які зараз періодично можу погратися, майже не набридає), windows, планується (чи вже єсть?) версія для macos. гра в активній фазі розробки, але поточні версії (2.х) цілком іграбельні -- не демки!

нажаль, якихось хороших оглядів гри українською/російською не зустрічав -- англійською можна знайти. в принципі, чогось дуже нового (в плані геймплею) для тих, хто грав у перші дві частини xcom, поки що немає -- і це мене, приміром, радує; зі
скріншотів видно, як все виглядає.

посилання:
=
офіційний веб-сайт ufo: alien invasion (англ.)
=
сторінка на wikipedia.org (англ.)
сиджу оце вчора на виставці, нікого не займаю... коли це мій sony-ericsson вимагає уваги: мовляв, синьозуб включений, і хтось намагається поділитися зі мною фотографією. гаразд, кажу, приймаємо.

гхм... і хто це в нас такий? наче єсть щось знайоме в обличчі... однак зовсім не факт, що власник обличчя і той, хто прислав фото через bluetooth --- то є одна людина, правда?

фотографію зберіг: мушу пригадати ім'я, котре можна було б проасоціювати з нею. от завжди так: не можеш щось пригадати, але й забути вже годі, маєш мучитися =)

p.s. через bluetooth мій телефон видно як tivasyk@mobile.

віддам мишку в хороші руки

віддам за символічну плату свою лазерну мишу: genius ergo 525. прослужила рік --- як новенька, на функціональність жодних нарікань.
увага! мишу продано (через 2 роки).
модель ігрова: має єргономічний корпус під праву руку, ряд додаткових програмованих клавіш, чутливість перемикається --- 400, 800, 1600 чи 2000 точок на дюйм. чотиринаправлений скролінг колесом. коробки вже, звісно, немає... але диск з по для windows та перехідник usb>ps/2 єсть.

причина продажу? ну... навіть на знаю. хочеться щось свіженьке, от і все. багато не проситиму, але й не поторгуватися --- не можу =)
кожен, хто хоч раз працював на будь-якій виставці, знає, що це пекло. але пояснити це людині, котра на виставці не працювала --- годі... щодо виставок комп'ютерних --- то пекло у квадраті: там єсть багато звукової техніки, а люди, которі такі виставки готують, дуже добре вміють тією технікою користуватися. особливо акустичними системами. маючи в своєму розпорядженні добру сотню звукових систем різної потужності, котрі одночасно видають в простір різну --- але однаково агресивну і гучну --- музику, можна перетворити життя усіх, хто працює в павільйоні, на жах...

отак, приблизно, і виглядав сьогодні другий павільйон київського виставкового центру "експоплаза", коли в ньому відкрилася величезна виставка, в рамках якої співіснують різні експозиції, в тому числі "територія ігор".

і там стоїть стенд genius. червоний та помітний. це пекло в третьому степені, бо то пекло моє персональне =)
щойно помітив, які кумедні помилки вміє видавати моя портативна міранда. перекладаю:
помилка icq. неможливо з'эднатися з сервером icq для автентифікації. операцію успішно завершено (код 0).
бугога. от що можна назвати невиправним оптимізмом!
знаєте, що таке тональна перспектива? так от... наскільки зеленим має бути ліс для того, щоби з відстані у три кілометри виглядати зеленим? зеленішим за зелене!

як сумлінно має працювати робітник для того, щоби його начальникові не видавалося, буцім той б'є байдики? вдвічі чи втрічі сумлінніше за самого начальника?

отака от притча для професійних менеджерів: яким демократичним ти не будь, але всіх деталей все одно не бачиш.

робота до ночі

в офісі до пів на десяту вечора? так, буває. особливо коли на носі виставка --- два стенди, з них один практично з нуля і до повної готовності. звісно не власними руками, звісно не один, але... менеджер відповідає за все, в цім і полягає головна ідея менеджерської посади.

може, саме це й називається роботоголізмом? хто зна. в українській вікіпедії немає відповідної статті, але єсть англійською. домашнє завдання: вивчити на пам'ять =)

обережно, лосі

свіженьке в номер! щойно знайома зі швеції прислала цікаву новину: там місцева влада вирішила розставити на дорогах знаки, що попереджели б водіїв про сезор спарування у лосів... не довго думаючи, вони зобразили на знаках... ну, власне двох лосів, які паруються.

шведи палять! з нетерпінням чекаємо знаків про собачок, кроликів, ведмедиків, пташок, їжачків тощо...

p.s. знайома також звітує, що в сувенірних крамницях вже повним ходом продаються футболочки з лосями =)
не так давно в черговий раз поштою прислали бородатий анекдот про пекло, один із найбільш "близьких" будь-якому офісному працівникові... Єсть різні версії, в яких фігурують різні професії, або навіть конкретні компанії.

Але в цій версії мова про близьке мені. Хоч і боян, але нехай буде тут, для колекції.
Попали после смерти в ад политик, бандюган и рекламщик. Мимо идет Сатана, политик говорит: "Лорд, мне бы позвонить. Как там моя страна, мой народ?" Сатана мобилу протягивает, мол, звони.

Ну, политикан поговорил пять минут, спросил все по-быстрому, трубу возвращает: "Сколько с меня?" --- "Пять миллионов долларов." Ну, тот заверещал, конечно, но чек выписал.

Бандюган говорит, дай тоже своим позвоню? Поговорил две минуты, почем? --- "Десять лимонов". Ну, тот ваще оборался, но чек тоже подмахнул, делать нечего.

Рекламщик говорит, дай и мне позвонить, надо у пацанов в офисе узнать кой-че по мелочи. Трепался пятнадцать часов к ряду, про клиентов, про проекты, про бюджеты, про ситуацию на рынке, про аккредитации, выходы, утверждения стратегий, и даже какое кофе на кухню купили и какие новые компы поставили.

Все просто опухли ждать, когда закончит. Ну, он отбился, спрашивает: сколько с меня? Дьявол: "Десять баксов с мелочью, забей, прощаю." Политикан с бандюком заорали, типа, что за нафиг, какого хрена???

А Сатана говорит: "Чуваки, без обид, но звонки из ада в ад тарифицируются как местные вызовы."

золотий перетин

золотий перетин (wikipedia.org) --- співвідношення, найбільш відповідне естетичному сприйняттю зображення, вперше запропоноване давньогрецьким математиком евклідом.

теркель і халепа

читав тут днями в якомусь журналі досить негативний відгук про мультфільм "теркель і халепа"... здивувався. і якраз завели із доброю знайомою в icq розмову про це: вона також не в захваті від мультфільму. каже "люди в стилі сімпсонів..." --- це має означати оцінку десь на 2+...

я пишу таке:
сімпсони --- це сатира. це не мультфільми для дітей. так от теркель --- це сатира в квадраті порівняно із сімсонами. одні лише мама і тато теркеля чого варті... думаю, "теркель" --- це типовий шаблон сучасної європейської цивілізації в цілому.

або інший момент. теркель і дядько... як його там? ну, той моряк. це ж так характерно! проблеми підлітків -- це їхні особисті проблеми, дорослі не просто їх ігнорують --- вони не в змозі "опуститися" до рівня дитини і роздивитися в повсякденних речах проблеми, ба навіть трагедії маленьких людей...

ні, що не кажи, а ті критики (читав таких), котрі кажуть погане про цей мульт --- вони просто сліпі якісь... я вже разів з десять його подивився, і ще стільки ж подивлюсь із радістю.

переклад --- то окрема історія. супер. особливо всі пісні українською. всі пісні виконано в різних, дуже характерних стилях =) слухати --- одне задоволення. реггі --- бомба!
p.s. хто б подумав... єсть український офіційний сайт мультфільма! пустий, правда, як голова того критика.

про велике та маленьке

бугога. великі люди дуже полюбляють повчати людей маленьких з висоти свого віку, досвіду, соціального статусу... або з висоти свого джипа. при цьому зовсім забувають, що люди взагалі --- незалежно від розмірів чи висоти --- час від часу помиляються, або й просто бувають смішними. іноді смішною може видатися велика фраза, якщо її розглядати з висоти зросту маленької людини.

це була приказка. а тепер казка: вчора нарешті було розгадано велику таємницю всіх часів та народів: чому великі люди полюбляють великі автомашини?

тайваньські магазини звітують про перший день продажів asus eee pc... жодних цифр не наводять --- лише розмахують руками, мовляв, за день розійшлася уся партія ноутбуків, що поступили в продаж.

а я тим часом розпитую різних людей: що вони думають про eee pc, і чи є, на їхню думку, в такого ноутбука перспективи в україні. більшість (четверо з п'яти) відповіли, що нікому такі девайси не потрібні. характерно, що ці люди --- як правило, добре знайомі з комп'ютерною технікою.

категорично не згоден. але аргументуватиму трохи пізніше. зараз просто скажу, що мабуть, технічні знання та звичка оцінювати комп'ютери за об'ємом пам'яті не дозволяють цим людям осягнути повною мірою останні тенденції.

комп'ютер перестає бути складним спеціалізованим приладом. він стає споживацьким продуктом. а однією з умов цього процесу є зниження ціни до 200 у.о. тому, що б там не говорили, за такими ноутбуками, як asus eee pc -- майбутнє.
колега прислала цитату з книги бернарда вербера "імперія ангелів". лаконічно і дуже, дуже влучно. читати:

Три реакции

В своей книге "Похвала бегству" биолог Анри Лабори пишет, что перед лицом испытания у человека есть три выбора:

1) бороться;
2) ничего не делать;
3) бежать.

Бороться: это наиболее естественная и здоровая реакция. Тело не терпит психосоматических повреждений. Полученный удар превращается в нанесенный удар. Но такое отношение имеет несколько неудобств. Человек попадает в спираль повторяющихся агрессий. В конце концов находится кто-то сильнее и отправляет вас в нокаут.

Ничего не делать --- значит проглотить свою горечь и делать так, как будто не заметил агрессии. Это наиболее распространенное в современном обществе отношение. Это называют <торможением действия>. Ты хочешь разбить лицо противнику, но, учитывая риск показать себя в неприглядном свете, получить сдачи и войти в спираль агрессий, ты проглатываешь обиду. Теперь этот ненанесенный противнику удар кулаком ты наносишь сам себе. Подобные ситуации ведут к расцвету психосоматических болезней: язве, псориазу, невралгии, ревматизму...

Третий путь - это бегство. Оно бывает различным.

Бегство химическое: алкоголь, наркотики, табак, антидепрессанты, транквилизаторы, снотворное. Оно позволяет ликвидировать или, по крайней мере, уменьшить перенесенную агрессию. Человек забывает. Начинает бредить. Спит. И все проходит. Однако этот тип бегства растворяет реальность и мало-помалу индивидуум перестает выносить реальный мир.

Бегство географическое состоит в постоянных перемещениях. Человек меняет работу, друзей, любовников, жилище. Так он заставляет свои проблемы путешествовать. Он их не решает, а лишь меняет их декорации, что само по себе уже является облегчением.

Наконец, бегство артистическое - оно состоит в трансформации своего бешенства, ярости, боли в произведения искусства, фильмы, музыку, романы, скульптуры, картины... Все, что человек не позволяет сделать себе сам, делает его вымышленный герой. Это может впоследствии вызвать эффект катарсиса. Его получат те, чьи герои отомстят за полученные ими самими оскорбления.

Эдмонд Уэллс, "Энциклопедия относительного и абсолютного знания", том 4
колись, колись я напишу про це книжку. художній роман. пригодницьку драму. але то буде колись... а зараз --- простими словами.

рано чи пізно людство, мабуть, створить більш-менш розвинених "гуманоїдних" роботів: з ручками-ніжками, і головне, з обличчями... так, я знаю, що це не оптимальна форма для робота, і головне --- навіщо, коли довкола повно китайців?

проте ми ніде від цього не втечемо й не сховаємось: скільки існує більш-менш цивілізоване людство, ми намагаємося стати богом. а бог --- це той, хто створює і, відповідно, має право принизити чи зруйнувати.


креативна реклама

оце сидів та думав, про що б написати... і переглядаючи фотографії в альбомах на жорсткому диску, знайшов збережені колись взірці креативної реклами. деякі зображення просто радують око. наприклад, цей немо, якого всі так довго шукали в першій частині =)

приємного апетиту, дітки! реклама зробить з вас людей.

сусідські блоги

купа всілякого цікаво-різного трапляється в мережі... або й не дуже цікавого, але усе ж таки вартого трошечки уваги. наприклад, цікаво почитати "сусідські" блоги інших українців на blogger.com:
= enosova.blogspot.com
= spkps.blogspot.com
= angelochichek.blogspot.com
= arlekin0.blogspot.com
сказати ще про роботу? сиджу в офісі... не можу піти, поки не закінчу одну задачу. і нчіого з цим не вдієш: менеджерська посада означає, що ти орієнтуєшся на вирішення задач, а не своє бажання піти з офісу о шостій, провівши за робочим столом рівно вісім робочих годин.

сім'я? друзі? хоббі?

колись я вже писав про це (на старому веб-сайті): чи настане такий момент, коли я просто скажу собі --- робота аж ніяк не може бути головною в житті?..
здається, дорослі люди, все бачили і знаємо... і так приємно буває дізнатися, що є ще у світі речі, котрі нас дивують. приємно дивують.

ось, приміром, побачив фотографії підводної скульптури від джейсона тейлора... концептуально: око відпочиває, а душа рветься на волю. дивитися обов'язково!

буквально кожне фото приваблює погляд. одна з скульптур навіть навела на роздуми про блогерство: адже що це, якщо не спроба знайти самовираження в океані самотності? довкола лише риби...

p.s. бонус --- коротке відео (4 хвилини) про ті ж таки підводні скульптури.
отже, другий етап пройдено: вчора, 16 жовтня, asus офіційно анонсував випуск чотирьох моделей eee pc, одночасно опублікувавши на веб-сайті достовірну інформацію про технічні параметри (щоправда, поки лише по одній з чотирьох моделей). про це повідомив сьогодні портал itc.ua.

отже, найближчим часом новинки вже будуть доступні замовникам. щоправда, точних цін ще ніхто не знає, і тому важко говорити про те, чи кинуться українські дистриб'ютори замовляти ці ноутбуки, щойно вони з'являться в прайс-листах виробника для нашої країни...

чекаємо.

робота, робота...

робота, робота, робота... кава? робота, робота, робота, робота, робота... обід? робота, робота, робота, робота, робота, робота, робота... і ще робота, робота.

додому... вдома о восьмій --- в кращому випадку. спати. а вранці --- робота...

p.s. домашнє завдання: написати в діловому щоденнику десять тисяч разів слово робота.

нішевий продукт

сьогодні був у магазині "полігон" на антонова: магазин немаленький, єсть вибір "військового" взуття, але при цьому... чи то я дуже перебірливий, чи що? я розумію, як можна легко заплатити півтори тисячі гривень за пристойні, якісні туфлі. але чому треба стільки ж викладати за сумнівної (часто жахливої!) якості взуття, єдина переваго якого в тому, що воно продається у магазині військового спорядження? підозрюю, що справа не в цьому одному магазині --- певен, це такий бізнес: нішевий продукт дозволяє заробляти на шалених націнках.

як не шкода, але з тих моделей, які я придивився на сайті проф1, жодна не викликала навіть і близько якогось бажання діставати гроші.

мила знайшла в мережі кілька онлайн-магазинів чи каталогів туристичного спорядження, на вихідних треба буде походити по магазинах:
shop.ex.com.ua --- екіпіровочний центр, мають магазин на вул. виборзькій
bizzon.com.ua --- онлайн-магазин "бізон"
shambala.com.ua --- і ще один магазин, правда в дніпропетровську
періодично читаю легендарний блог владимира владимировича™... йому вже кілька років, тому годі шукати там аж занадто свіжих ідей, але кумедні дописи ще трапляються.

але ось вчора колега прислав ще гуморинки на ту ж таки тему, змусило посміхнутися:

1. Когда Путин летал на истребителе, он в неравном бою сбил двадцать нарушителей границы.
2. Ложки, которыми ел Путин, исцеляют катаракту и глаукому.
3. Когда Путин был маленьким, он разбил чашку. Из пролившейся воды образовались океаны, а из черепков материки.
4. Вилкой, которой ел Путин, можно упокоить вампира одним ударом.
5. Если наложить друг на друга отпечатки пальцев Путина, получится Государственный Герб Российской Федерации.
6. Мальчик, которого поцеловал Путин, научился летать.
7. Стол, за которым сидел Путин, автоматически получает звание генерал-майора.
8. Путин вдыхает углекислый газ, а выдыхает кислород.
9. Путин взглядом может вычислить точный домашний адрес человека по одному комментарию на любом сайте.
10. Путин не хочет идти на третий срок, потому что боится, что это затянется на 40 лет как в прошлый раз.
11. Повторение фамилии Путин приумножает добро в этом мире.
12. Когда печатаешь фамилию путин, то первая буква сама становится прописной.
13. На последнем чемпионате мира Путин мог стать лучшим бомбардиром, но не смог обыграть лучшего вратаря - себя.
14. Шамиль Басаев взорвал себя, когда узнал истинное имя Путина.
15. Когда Путину грустно, растет число самоубийств в стране.
16. Для дальнейшего процветания России, Путин регулярно закачивает в землю нефть и газ из личных запасов.
17. Путин помнит наизусть каждого жителя РФ, его имя и телефон.
18. Людей, которые видели Путина лично, живыми забирают на небо.
19. Когда Путин улыбается, у российского народа появляется новый ребёнок. Поэтому любая улыбка Путина уместна.
20. А если Путин улыбается шире обычного - рождается двойня.
21. Люди, ищущие в Путине недостатки, быстро умирают.
22. Путин читает это и счастливо улыбается.

про "волю" без прикрас

мало хто з клієнтів "волі" знають історію розвитку тарифних пропозицій на послуги доступу до інтернету. а історія цікава настільки, що на якомусь її етапі частина користувачів, змучені піарною фільтрацією повідомлень на офіційному форумі "волі", створили свій власний форум volia.org, де змогли обмінюватися інформацією та думками щодо послуг "волі" вже без цензури.

ось якраз на цьому форумі й опубліковано днями цікавий допис: "помоги воле вспомнить (этап 2)"обговорення теми) --- усім клієнтам "воля броадбенд" читати обов'язково.
ще продовжую налаштовувати встановлену систему: в будні часу для цього зовсім немає, та й на вихідних не так багато... сьогодні встановив драйвер nvidia: працює. тепер на черзі усі необхідні кодеки для програвання розповсюджених звукових та відеоформатів: mp3, mpeg4/divx/xvid, dvd тощо. на відміну від попередньої версії suse, у новій opensuse 10.3 це можна зробити буквально кількома кліками миші, і система сама видає підказки: в результаті достатньо зайти на відповідну сторінку сайту opensuse.org та клацнути на посилання для встановлення кодеків. зручно та швидко.
ми з милою плануємо мандрівку в травні: збираю інформацію про туристичне спорядження (магазини, моделі взуття та одягу тощо). поки що брат підказав зазирнути на інтернет-магазин проф1, і там таки є що подивитися! приміром, я придбав би "тактичні" боти 5.11 h.r.t., якби ціна так не кусалася: 1200 грн. втім, можливо, ще й куплю.

класно виглядають "звичайні" англійські польові боти invader --- як кажуть, дешево й сердито, типовий military style (пригадуємо "теркель і халепа"). можливо, на цьому й зупинюся. кажуть, розношувати взуття для гірського походу потрібно заздалегідь, за кілька місяців, навіть за півроку...

ще одна приваблива модель: піхотні боти від wellco, подивитися можна на сайті штурм: зброя та спорядження (sturm.com.ua).

інші посилання:
= aigle.com --- виробник якісного туристичного та спортивного одягу (дорого)
= militarist.com.ua --- онлайн-магазин спорядження для воєнних ігор тощо
= gorgany.com --- великий український інтернет-магазин туристичного спорядження

налаштовуємо opensuse

замість поновлювати систему я вибрав повне перевстановлення: досвід навчив, що простіше буде винести теку /home на окремий розділ диску, щоб налаштування та персональні файли користувачів системи зберігалися навіть після аварійної переінсталяції. але для цього необхідно було перерозбити диск.

зроблено: opensuse 10.3 встановив. виглядає... майже на відмінно. власне, сама система дуже сподобалася, в багатьох дрібних моментах зручніша та приємніша, ніж 10.1 --- але без встановлених драйверів nvidia для підтримки тривимірної графіки та "рідного" відеорежиму 1660х1050 поки що на вигляд якраз не все гаразд =)

отже, треба встановлювати драйвер. з моєю відеокартою (geforce2 gts/pro), що не підтримуєтсья найновішими версіями драйверу, ця процедура не тривіальна, бо вимагає уваги: певні дії виконуються з командного рядка... неуважний або лінивий користувач буде приречений перевстановлювати систему, коли залишиться без графічного середовища взагалі

на сайті opensuse детально описана процедура встановлення
драйверів вручну
. сім разів прочитай, і один раз встанови =)

ну, постривай! воно повертається...

гхм, пропустив один день: 11 жовтня пройшло повз блог.

ааа! знайома прислала посилання на флеш-реалізацію старої, знаменитої електронної гри "ну, постривай!" --- бог мій, як ми колись грали в це! бувало навіть прямо на уроках, притискаючи ту цикалку до зошита на парті... а в коридорах! а вдома!

насправді, звісно, боян --- цій флеш-грі вже кілька років, всі вже бачили її й встигли забути, але... одне слово: ностальгія.
я вирішив перенести у блог декілька своїх дописів на форумі tupoleva.net та інших --- ті, що стосуються історії переходу до використання linux та вільного програмного забезпечення вдома та повної відмови від windows.

перший з таких досписів вже опубліковано --- мітки linux та архів дозволять легко відшукати решту.

хай жиє lafox.net

і вдруге старий пішов доморя та закинув сіті... гхм. цікаво мені, як шановний пан пушкін уявляв собі закидування морських тенет з берега! але нехай, не про це зараз мова.

отож, і вдруге замовляв я безлімітний доступ для того, щоби викачати установочні диски opensuse 10.3 --- систему хочеться і треба поновити! але от було в мене відчуття, що краще було б одразу замовити на лафоксі, чому не послухався інтуїції?

не буду вдаватися в деталі, але через певні проблеми таки не докачав я 4-гігабайтний iso-образ головного установочного dvd. не вистачило якихось 100 мб.


казочка про кочегара і аудит

ось такий жарт про аудит у сфері розгрібання вугілля прислали сьогодні електронною поштою... читаймо.

Я тут малость занят. Малость это... Ну, наверное, как единственный биотуалет во время рок-фестиваля. Потому как Аудит у меня, чтоб его.

Аудит это... Для простоты представим себе.. Ну, допустим мужика, который кидает лопатой уголь. Неважно куда кидает. В кучу, например.

И тут появляются двое-трое клерков. Чисто наглаженных, с лаптопами – в общем серьезных донельзя. Аудиторы то бишь. Подходят они к мужику и говорят:

- А ну-ка, работник, давай прервемся. Есть вопросов пара.
- Не. Мне тут еще кидать и кидать. – отмахивается мужик. – Я вообще тут за двоих кидаю.
- Указание руководства, милейший. – цедят аудиторы. – Так что вся эта фигня не проходит. Останавливай процесс.
Мужик останавливается.
- Ты чем занимаешься? – задают аудиторы первый идиотский вопрос.
- Дык это.. Уголь в кучу кидаю. – объясняет очевидное мужик.
- Угу. Понятно. – вдаривают по лаптоповым клавишам аудиторы. – А на хрена?
- Ну как.. – объясняет мужик, - чтоб в куче был весь.
- Ааа. – понимают аудиторы и отбивают дробь по лаптопам. – А как ты его кидаешь?
- Лопатой. Тупые, что ли? – начинает раздражаться мужик
- Так, так. Лопатой, значит... – отстукивают джигу аудиторы – А где написано что надо лопатой, а не, допустим, руками его кидать? Ну или ногами отпихивать, например?
- Эээ. – теряется мужик. – Лопатой удобнее же...
- Да мы-то понимаем. – важно кивают дьяволы в гастуках. – Но должно же быть написано где-то... Вот вам, значицца первое нарушение. А, мильпардоньте, если лопата сломается, чего делаете?
- В каморке у себя беру новую. – пожимает плечами мужик.
- Агаа! – фыркают граждане в галстуках – Кто имеет доступ в каморку? Кто сказал, что надо брать ее там? Кому пишете если в каморке запасы кончаются? Кого извещаете, что сломалась? Где бумажки про все это? А?
- Да на хрена это все? – хватается за голову мужик. – Все ж работает. Уже ить 20 лет как кидаю.
- Да, да. Спасибо за сотрудничество. – кивают дьяволы и отстукивают в лаптопах «Все крайне хреново! Ничего нету! Каждый кидает чего хочет! Лопаты в каморках не запертые! Удивительный бардак!»
И уезжают все.
Мужика избивает руководство его же лопатой.

Через полгода приезжают другие аудиторы с другими лаптопами и к мужику прибегают:
- Ну че там? Исправились тут или нет?
- А как же! – бодро рапортует мужик, которому еще раз лопатой по горбу получить не хочется. – Вот бумажка! «Еслев лопата сломалась, пройти в каморку, взять новую и идти фигачить дальше. Еслев лопат осталось мало – позвонить снабженцу и сказать ему, что он лох. Как только сломалась – позвонить директору, главбуху, снабженцу и генсеку ООН и сообщить, что сломалась у меня орудие труда. На каморке замок и ключи у меня только» Все написано. Выкусите, сволочи.
- Хахахаха! – кричат аудиторы и лупят по кнопочкам – Сколько угля кидается в день? В килограммах, лопатах и угольках? Что делать если с кучи осыпается? А если ключ от каморки потеряется? Как отличить уголь от обычного щебня? Где бумажки?
Пишут «удивительное безобразие!» и уезжают. Мужик идет получать лопатой по горбу.

Через полгода.
- Ну как тут? А?
- Вот! Вот бумажки..! Все что просили! Христараде!
- Бугагагагага! – опять трещат кнопки лаптопов – Кто осуществляет контроль за правильностью отчетности? Где реестр осыпаний с кучи? Где список переломанных лопат? Где учет поступлений в каморку? Докажите, что звонили кому-то! Где реестр звонков? Кто докажет, что это именно вы ходили за лопатой, а не отправили туда секретаря-машинистку?! Удивительное безобразие!!!
Мужик идет получать лопатой по горбу.

Через полгода.
- Ша! Где процедура контроля, за соблюдением процедуры замера, с целью проверки правильности отчетности? Где список ответственных за контролем качества отброса обычного щебня? Где?!!! Докажи что махнул лопатой восемнадцатьтыщьпятьсотсороктрираза? Где бумажка? Где? Надо так: Махнул, записал, проверили, проконтроллировали, задокументировали в папочку положили! У вас так есть? Не надо нам тут ныть, не надо. Возьмите еще людей.
Мужик идет получать лопатой по горбу.

Через полгода.
- Хахахах!!!
Мужик идет получать лопатой по горбу.

Хэппи-енд видится только таким. Криминальные новости. Пара аудиторов была до полусмерти забита каким-то мужиком с лопатой».
другу годину читаю все, що можу знайти в мережі про журнальну верстку, модульні сітки тощо... а знаходиться щось не дуже багато.

ось тут, на сайті about.com, єсть невеликий розділ grids for desktop publishing з посиланнями на такі-сякі матеріали. сьма вода на киселі, але краще за нічого.

інший розділна тому ж сайті: magazines, матеріали про особливості журнальної верстки... і також не густо.

а от іще коротка стаття про журнальний дизайн на сайті комп'юарт. а тут єсть базовий курс використання scribus... враховуючи, що це чи не єдина варта уваги система верстки для linux --- тре перечитати.

вечір... чекаю ночі...

іноді, коли нема чим зайняти себе --- а точніше, просто не хочеться нічого робить, --- цікаво буває просто "погортати" блоги інших людей... час від часу можна знайти дуже цікаві речі. наприклад, як фотографії такого собі кріса лінча (chris lynch), котрий, мабуть, живе за тисячі кілометрів від мене, а фотографувати вміє, чортяка!

а ще він досить прикольно пише про те, як об'їхав околиці та обзвонив 50 магазинів, щоби купити ipod touch, бугога! по-перше, нащо воно йому здалося, але нехай... по-друге, не здивував: у нас таких продавців і таких магазинів --- більшість...
цієї ночі протестував "нічний безліміт" --- таку додаткову послугу пропонує "воля" абонентам. суть: прямо на сайті замовляєш безлімітний доступ на наступну ніч за 10 грн --- і вперед, качати. так просто це виглядає в рекламі.

але, як завжди, головне --- в деталях. отож, замовити безлімітний доступ на наступну ніч можна не пізніше 23:30 попередньої доби. після цього трафік не тарифікується протягом семи годин --- з 01:00 до 8:00. скасувати замовлення не можна.

отже, 7 годин безлімітного доступу? анонсована швидкість до 38 мбіт/сек. навіть страшно уявити, скільки всього можна викачати, правда? насправді все сильно залежить від того, що й звідки викачувати, це зрозуміло.

ну, нас цікавить образ інсталяційного dvd-диску opensuse 10.3, це десь 4,1 гігабайти. на всяк випадок ставимо на закачку в torrent'і дві копії --- з сайту opensuse.org та з українського торент-звалища torrents.net.ua... окрім того нам треба два образи cd з додатковими програмними мовними пакетами для opensuse. і на всяк випадок додамо три-чотири фільми з того ж таки torrents.net.ua, щоби кабель не лежав без діла, якщо с'юзі завантажиться раніше, ніж включиться "волєвський" лічильник о 8:00...

поїхали?

результат: 5 580 мбайт за 7 годин. отримуємо середню швидкість близько 226 кбайт/сек. десь третина тієї швидкості, до якої я звик на "волі" (більше 600 кбайт/сек буває дуже рідко). за ці 5580 мбайт ми заплатили 10 грн --- тобто приблизно по 2 коп. за мбайт. непогано.

висновок? зрозуміло, що треба вибирати перевірені, швидкі джерела для викачування, щоби по максимуму використовувати канал протягом тих 7 годин.замовляти безліміт можна, найкраще -- з суботи на неділю.

p.s. але жоден з двох образів opensuse 10.3 не викачався повністю =( доведеться ще раз замовляти безліміт.

mp3-програвач на лампах!

одного разу на майданчику біля магазину metro cash&carry на петрівці мені вдалося зфотографувати цікавий агрегат... на ньому було недвозначно написано, що це — mp3-програвач. підозрюю, що це якась радянська розробка 80-х років — можливо, найперший mp3-програвач якраз і створено у радяннськім союзі, у воєнних цілях?

бугога!

p.s. напис на борту: мп3-2400.
переглядав стару пошту на домашньому пк --- знайшов листа з ось такою смішинкою... ще раз від душі посміявся.
После каждого полета летчики компании Qantas заполняют специальный бланк, так называемый лист жалоб, в котором описывают неполадки, возникшие во время полета и требующие устранения. Инженеры читают лист жалоб и устраняют неполадки, после чего внизу листа пишут, какие меры были приняты, чтобы пилот мог об этом осведомиться перед следующим полетом.

Ниже приведены несколько реально зарегистрированных жалоб от пилотов компании Qantas и соответствующих отчетов инженеров о принятых мерах.

Стоит отметить, что Qantas - это единственная авиакомпания среди многих, у
которой не случилось еще ни одной авиакатастрофы.

(П - проблема, описанная пилотом)
(Р - решение, принятое инженерами)

П: Основное внутреннее левое колесо почти требует замены.
Р: Основное внутреннее левое колесо почти заменено.

П: Пробный полет нормальный, за исключением слишком жесткой автоматической посадки.
Р: В данной модели не предусмотрена система автоматической посадки.

П: Что-то в кабине разболтано.
Р: Что-то в кабине подтянуто.

П: Я подозреваю, что в стекле образовалась трещина.
Р: Я подозреваю, что ты прав.

П: Не работает радиолокационная система.
Р: Радиолокационная система никогда не работает в положении OFF.

П: Не хватает третьего двигателя.
Р: Третий двигатель найден под правым крылом после непродолжительных поисков.

П: Самолет странно ведет себя.
Р: Самолет предупрежден, что нужно быть послушным, лететь нормально и не шалить.

П: Ворчит радар.
Р: Радар перепрограммирован на другие звуки.

П: Мышь в кабине.
Р: В кабину запущена кошка.

П: Дохлые жуки на лобовом стекле.
Р: Мы уже заказали свежих.

П: В наушниках невероятные шумы!
Р: Шумы доведены до более вероятных.

П: Стук в кокпите, как будто человечек молоточком.
Р: Молоточек у человечка отняли.

П: Много мух в салоне.
Р: Мухи пересчитаны - количество соответствует.

П: Кокпит грязный - для свиней не годится!
Р: Кокпит вымыт - для свиней годится.

П: Hа приборной доске замечены три таракана.
Р: Один убит, один ранен, одному удалось уйти.

П: У капитана Эванса подтекает патрубок.
Р: Без комментариев.

продам цифрову фотокамеру

продам свою цифрову фотокамеру canon powershot s2 is, недорого.
увага! камеру продано.
це одна з кращих компактних камер за співвідношенням ціни та функціональності 2005-го року (інакше я б її не купував); в україні добре продавалася ще й у 2006-му. особливості:
навмисно для янголяток колись було зроблено макет такої ось футболочки з крильцями на плечах. чорний коліт тут не просто так: частенько в янголяток, коли взнаєш їх ближче, прорізаються ріжки, копитця та хвостик...

на грудях --- логотипчик з крильцями та написом янголятко, щоби не забути =)

як і з футболкою для офісних самураїв, янголятка можуть замовляти собі таку футболочку (а ще й трусики на додаток) на сайті tivasyk.prostoprint.com.

linux ще не готовий для десктопу? гхм!

колись я вже сам таке писав... з того часу пройшло більше 8 місяців, і тепер я переконаний в зворотньому. тим цікавіше читати аргументовані дописи інший людей, котрі продовжують стверджувати, що пінгвінові ще рано святкувати...

ще не мав можливості вчитатися в деталі (робота, робота...), але побачив у новинах на linuxworld.com ось таку статтю: linux still doesn't make it on desktop.

а тим часом команда opensuse нарешті анонсувала довгоочікуваний вихід нової версії однієї з найкращих десктопних систем у світі linux --- opensuse 10.3; лишень погляньте на скріншоти, хіба у таку систему можна не закохатися з першого погляду?

p.s. сьогодні вночі викачуватиму! прийшов час поновити мою c'юзі 10.1...
повертаючись до теми камерофона, котрий завжди під рукою і дозволяє іноді "ловити" унікальні моменти...

наприклад, ось що вдалося зфотографувати в одному торговому центрі, де єсть копір-кіоск: виявляється, тут роздають інтернет, до того ж практично безкоштовно: всього 25 копійок за роздруківку формату а4 =)

p.s. напис: "настоящий интернет. за 1 копию а4 --- 25 коп., а3 --- 50 коп."
яж ніяк не сподівався, що мій блог стане збіркою головним чином смішинок... але дивлюся зараз: серед тих дописів, що вже опубліковані, найбільше з помітками "кумедне"...

гаразд, продовжимо традицію: ось мені поштою переслали таку смішинку про хлопчика сєву.

Оригинал

Сева на древо за вишней полез,
Сторож Матвей вынимает обрез.
Выстрел! Раздался пронзительный крик...
"Сорок второй!" - ухмыльнулся старик.
Варианты
О. Хайям

Плеч не горби, Матвей, и не нужно рыдать.
Гибель Севы ты можешь легко оправдать -
Столько вишен спас выстрелом, слава Аллаху!
Значит, осенью будет наливка опять.
В. Шекспир

Любовь и смерть близки как две руки,
Но думал ли о том несчастный Сева,
Когда, морали общей вопреки,
Тайком полез за вишнями на древо?

Да, он любил! Любил их нежный вкус,
Их аромат, их сладкий сок и мякоть.
Но вынести не смог любовный груз,
И проиграл... О нём не надо плакать.

От бурной страсти обретя покой,
Лежит теперь он в зарослях шалфея,
Сражённый справедливою рукой
Сурового апостола Матфея.

По-разному приходит к нам любовь,
Но плата за неё известна - кровь.
М. Басё

Меток Матвей-сан.
Кровь юного самурая
Словно сакуры сок...
И. Крылов

Проказник Сева, малый лет семи,
Считал, как говорят, себе на горе,
Что вишни слаще на чужом подворье.
Подобное случается с детьми.
Хоть маменька по десять раз на дню
Твердила: "Бог воров накажет строго",
Но Сева все слова про Бога
Воспринимал как болтовню.
Решив откушать вишен всласть,
К соседу - шасть!
В саду он, с ловкостью медведя,
Залезть на дерево сумел,
Но так при этом нашумел,
Что всполошились все соседи.
И вот, уже, из-за ветвей,
На Севу смотрит дед Матвей.
Он, паутинку сняв с лица,
Одним движеньем быстро, ловко
Из-под полы достал винтовку
И взял на мушку стервеца.
Дуплет! Посыпалась листва,
И старец хмыкнул: "Сорок два".

Мораль: не хочешь пулю в свой живот -
Не разевай на плод, запретный, рот.
А. Пушкин

Июльским солнышком согретый
Благоухает старый сад.
Мне с детства дорог запах лета
И спелых вишен аромат.
Читатель, ты, наверно, тоже,
Когда был малость помоложе,
Любил в соседский сад залезть,
Чтоб ягод с дерева поесть.
Вот точно так же юный Сева,
Увидев пышные сады,
И соблазнившись на плоды,
Решил отведать вишен с древа.
И ранним утром, словно вор,
Тайком полез через забор.

Не знал шалун, что спозаранку
Колхозный сторож дед Матвей,
Покинув тёплую лежанку,
В саду укрылся меж ветвей
И прихватил с собой берданку,
С которой в грозную "гражданку"
Уже командовал полком,
Слыв "Ворошиловским стрелком".
Он на непрошенного гостя
В прицел оптический глядит -
Хлопок! - и Сева вниз летит,
Ломая сучья, ветки, кости.
Убит воришка. Сторож рад,
Зарубку ставит на приклад.
М. Лермонтов

Скажи-ка, дядя, как так вышло,
Во всех садах пропали вишни
На целую версту?
И лишь у нас вокруг беседки
От спелых вишен гнутся ветки,
И смотрят с завистью соседки
На эту красоту.

Ох, любопытен ты, Ванюша!
Но если хочешь знать, послушай -
В деревне тут, у нас
Шпана шалила этим летом.
Нагрянут ночью, а к рассвету
В саду следа от ягод нету.
И так из раза в раз.

Сначала жители роптали
И письма-жалобы писали,
Прося шпану унять.
Но от начальства мало толку,
И вот тогда я втихомолку,
Достав из подпола двустволку,
Стал вишни охранять.

Да, нелегко достались вишни.
Бандитов сорок, даже с лишним,
Поймали мой жакан.
Последней жертвою был Сева.
Его я срезал прямо с древа.
А не захаживай налево,
Отпетый хулиган!

Зато теперь у нас порядок,
Никто в садах не топчет грядок
И ягоды не рвёт.
Вздохнули люди с облегченьем.
А я тебе на день рожденья
Сварю вишнёвое варенье
И сделаю компот.
Н. Некрасов

В каком году - не ведомо,
В каком краю - не сказано,
В деревне возле озера
Жил старый дед Матвей.
Росла у дома древняя
Развесистая вишенка -
Одна отрада дедушке,
Души не чаял в ней.

Но как-то тёмной ноченькой
Соседский отрок Всеволод
Незваный и непрошенный
Прокрался словно тать.
Решил по злому умыслу
Затеять штуку скверную
И с вишенки Матвеевой
Все ягоды сорвать.

Достал с заветной полочки
Старик свою двустволочку
И жахнул метким выстрелом
Злодею прямо в лоб.
А труп упрятал дедушка
В могилку возле вишенки
И сверху посадил ещё
Петрушку и укроп.
И. Северянин

Это было в деревне в середине июля,
Когда сочные вишни созревали в саду,
Когда вечером синим пела песни зозуля,
И лягушки ей хором подпевали в пруду.

Ах, пурпурные вишни - квинтэссенция лета,
Вы - магнит для поэтов и мечта поэтесс.
И поэтому Сева, несмотря на запреты,
На Матвеево древо грациозно полез.

В тишине грянул выстрел, и смертельная пуля
Погубила поэта, погасила звезду...
Это было в деревне в середине июля,
Когда сочные вишни созревали в саду.
С. Есенин

Плач тальянки еле слышен,
А на огненной заре
Заалели гроздья вишен
У соседа во дворе.

На скамейке возле хлева
Парень девке подмигнёт -
Жди, подруга-королева,
Сева ягод принесёт.

Вечер бархатный спустился,
А в тени густых ветвей
С карабином притаился
Хитрый сторож дед Матвей.

В чарах звёздного напева
Мотыльки пустились в пляс.
Не дождётся девка Севу -
У Матвея меткий глаз.
В. Маяковский

В самом
разгаре
лето.
В саду
у деда
Матвея
Густо
висят
на ветках
Вишни,
кровью
алея.

Кто там
словно
разбойник
Тайно
лезет
на древо?
Сорок
второй
покойник -
Сева!
Сева!
Сева!
Б. Пастернак

Писать об этом нелегко,
Но было дело:
Алела вишня высоко.
Одна алела.

Рассудок Севе говорил:
Не лезь! Не близко,
Но дух упрямства победил,
Хотелось риска.

Направо бросил цепкий взгляд,
Потом налево,
Забыл лишь посмотреть назад,
К несчастью, Сева.

Он вверх по дереву тайком
Полез несмело.
Алела вишня высоко.
Одна алела.

Наверно Севе на беду,
Назло Морфею
Не спится сторожу в саду,
Стрелку Матвею.

Заметил "гостя" и узнал
Повадку вора.
И прозвучал в тиши сигнал -
Щелчок затвора.

Сверкнул как стеклышко очков
Зрачок прицела.
Алела вишня высоко.
Одна алела.

И вот уж Всеволод достиг
Желанной ветки,
Но грянул выстрел в этот миг
И очень меткий.

Так, нитку жизни оборвав
На верхней ноте,
Матвей пометил: "Сорок два"
В своём блокноте.

На землю сорванным листком
Летело тело.
Алела вишня высоко.
Одна алела.
А. Барто

Не укрыла Севу ветка,
Дед Матвей стреляет метко.
От воришек вишни спас
Сторож сорок с лишним раз.
Р. Рождественский

Об этом, товарищ, не вспомнить без слёз.
Стоял возле речки богатый колхоз.
Там в пышном саду, что у края села,
Высокая вишня,
Высокая вишня,
Высокая вишня привольно росла.

Сынок председателя, шустрый малец
Решил, пока занят на поле отец,
Залезть в этот сад и ни свет ни заря
Общественных вишен,
Общественных вишен,
Общественных вишен поесть втихаря.

На дерево Сева стремительно влез,
Но сторож заметил и поднял обрез.
Взметнулись вороны как чёрный салют:
А люди решили,
А люди решили,
А люди решили - ученья идут.

Стоял председатель в глубокой тоске,
Сползала скупая слеза по щеке.
Но сторожу он, несмотря на печаль,
За верную службу,
За верную службу,
За верную службу повесил медаль.
Л. Филатов

Из знакомых мне людей
Рыжий Севка-прохиндей,
Заявляю фицияльно,
Был ворюга и злодей.

Подтверждаю, энтот гад
Трижды лез в Матвеев сад,
Тырил ягоды мешками.
Вон, под вишней компромат.

Ну, Матвей-то не дурак,
Сам всё знает - что да как.
Сел с ружьём в саду в засаду,
Чтоб пресечь сей кавардак.

Видит - Севка словно тать
Лезет вишню обметать.
Он и выстрелил навскидку.
В чём промблема, вашу мать?

Да, конфуз на этнтот раз
Приключился здесь у нас:
Целил в задницу и солью,
А попал-то пулей в глаз.

Не пойму, ядрёна вошь! -
Сорок раз одно и то ж.
То ли мушка покосилась,
То ль он в снайперы не гож?
p.s. супер!
що стосується мобільних телефонів --- я консерватор, якби ще рік тому мене спитати, яким має бути телефон, я б впевнено відповів щось таке: чорно-білий екран, продуманий до дрібниць інтерфейс, надійний моноблочний корпус, жодних новомодних штучок на кшалт цифрових камер, програвачів mp3 чи чутливих екранів, і ціна десь на $60. загалом і зараз так вважаю, проте... де знайдеш сьогодні такий телефон? довелося купувати sony ericsson k750i =)

ну, а маючи телефон з цифровою камерою завжди в кишені, зрозумів: все-таки це зручно. або, принаймні, весело --- маєш можливість фотографувати буквально кожну кумедну дрібницю, що трапляється на очі. наприклад, одного літнього дня на ринку коло дому побачив ось таку картину: свіжі коти на м'ясо, недорого: по 3,40 за кілограм =)

дзайбацу-до: шлях офісного самурая

тільки той, хто працює в офісі, може зрозуміти всю глибину тієї гами почуттів, котра змусила когось колись зформулювати (а іншу людину пізніше --- перекласти) кодекс офісного самурая.
люди низкого положения полагают, что путь офис-самурая — это путь в офис. следует со снисхождением относиться к их незнанию.

люди выского положения полагают, что путь офис-самурая — это путь карьеры. следует с сочувствием относиться к их заблуждениям.

путь офис-самурая — это путь увольнения.
офісним працівникам читати повну версію... дуже рекомендовано. щодня, під час обідньої медитації.

колись, черговий раз перечитавши цей текст, я зкомпонував макет футболки для офісного самурая, і виклав на сайті tivasyk.prostoprint.com, а сервіси futbolka.ua дозволяють кожному двома кліками замовити собі таку футболку. ще трошечки --- і вже замовлятиму собі.
плани asus випустити на ринок ноутбуки з ціною близько $200 --- вже не новина, про це оголосили на виставці computex, і після того не раз і не два писали навіть на порталі itc.ua, не кажучи вже про західні медійні джерела.

та що там itc, це його "рідна" ніша --- але навіть комерсант та кореспондент не втрималися від публікації на цю тему!

назва новинки: asus eee pc (читаємо асус і пісі, добре хоч з наголосом на другому складі в тій пісі...)

ще ніхто в україні не бачив того ноутбука живцем, але атмосфера починає потроху нагріватися: хтось каже, що такий ноутбук не продаватиметься взагалі, тим більше в україні; хтось інший пророчить зростання долі asus на українському ринку на 15% в результаті успішного старту продаж. щоправда, щось не зустрічається в українських джерелах більш-менш логічної аргументації на користь цих двох крайніх варіантів, а більшість гравців ринку тихенько сидять і чекають, що буде.

цікава особливість сучасного піару: що більше часу минає з першого анонсу та що ближче до наших теренів, то вищі суми фігурують в новинах в якості ціни майбутньої новинки: від $199 під час релізу до $350 в повідомленні комерсанту.

все це мене зацікавило: по-перше через те, що за такої ціни за операційну систему виробникові доведеться встановлювати linux, а по-друге через мою таку-сяку причетність до українського комп'ютерного ринку. отож, спробую для себе розібратися в тім, які ж перспективи в такого продукту в світі та в україні: поглянемо спершу на характеристики цього пк, а тоді спробуємо оцінити, чи є для нього місце на полицях магазинів.

тож... далі буде!

p.s. російський веб-сайт 3dnews опублікував детальний огляд asus eee pc 700 (хоча помилково назвав його 701-м), цікаво переглянути.
сьогодні чомусь роздумував, яку анотацію можна було б дати до кінофільму вавілон, про що він? якраз прийшов до такого варіанту: "про фрагмент з життя кількох людей, які знаходяться в різних куточках світу і належать до зовсім різних культурних груп, але виявилися пов'язані низкою випадковостей"...

...і подумав ось що: а які, власне, випадковості?! якщо вдуматися, цей фільм якраз про те, що ніяких випадковостей немає: як не дивно, але життя сусідського хлопчини може залежати від якогось буденного рішення людини на іншій стороні земної кулі... не якогось політика чи військового --- а звичайнісінької людини, такої ж, як і ти сам...

фільм хороший, місяць тому я переглянув його із задоволенням. але лише тепер з'явилося відчуття, що він просто обов'язково має бути в домашній колекції.
5 вересня apple анонсувала значне зниження ціни на розрекламований iphone: 8-гігабайтна версія телефону "впала" в ціні від $599 до $399 --- тобто більше як на 30% (без урахування вартості контракту з оператором мобільного зв'язку).

подія серйозна --- не треба бути ринковим аналітиком, щоби побачити, що такий крок як мінімум викличе обурення покупців, а може й призвести до скандалу. 6 вересня я навіть відписав своїм колегам по групі маркетингу в datalux щось таке:
Какой сильный маркетинговый ход: «Apple снижает цену iPhone на $200…» Железка стоила 600 баксов — теперь триста. На месте тех нещастных, кто уже успел купить этот телефон — я бы смертельно оскорбился. Телефон в продаже всего несколько месяцев (уж точно меньше полугода). Думаю, этот шаг еще вызовет реакцию аудитории — все-таки нельзя настолько цинично говорить покупателю «Ты идиот»…
перклад статті, опублікованої на eweek.com --- є дозвіл автора на публікацію перекладу на українських форумах та сайтах. переклад (с) tivasyk

Ніч живих мерців або З такою картою не вістують
Стівен Воган-Николз (Steven J. Vaughan-Nichols)
28 вересня, 2007

(оригінал статті на eweek.com)

Думка: Vista стала операційною системою, яка нікому не потрібна, і навіть Microsoft починає це розуміти.

Сьогодні, як на мене, Віста стала нагадувати зомбі: вона шкутильгає довкола, і на відстані можна було б подумати, що воно живе... але ближче стає видно, що то живий мрець.

Першою ознакою проблем для Вісти стало те, що найбільші постачальники ПК розпочали знову пропонувати XP на нових комп'ютерах. В лютому Microsoft наполягала, що вже продала більше 20 мільйонів копій Windows Vista. Та годі, невже й справді встановлено й працюють 20 мільйонів копій Вісти? Ой, не жартуйте так, бо я вже ладен був повірити.

Якщо Віста й справді так добре продається, то чому ж тоді Dell разом з іншими найбільшими OEM-постачальниками знову почав пропонувати XP, а у квітні ще й став першим з п'ятірки лідерів ринку, хто запропонував зворотню заміну Вісти на XP? Наче цього було мало, на додачу Dell ще й запропонував Linux своїм покупцям!

Інші OEM-постачальники вирушили за Dell, або точніше за вимогами клієнтів. Наприклад, Lenovo, коли у липні видав «на гора» оновлені мобільні робочі станції ThinkPad T61p в класі high-end, недвозначно запропонував не лише Vista, але й XP Pro, а також і декілька дистрибутивів Linux, включаючи SuSE від Novell, RedHat та Turbo Linux.

Тому для мене не було вже несподіванкою, коли Майк Неш (Mike Nash), віце-президент Microsoft по продуктах Windows, оголосив, що на вимогу OEM-партнерів, Microsoft продовжить пропонувати XP ще до червня 2008 року. Звісно ж, він також стверждує, що швидше за все цей термін вже не буде подовжено.

Хочете, поб'ємося об заклад?

Майк Неш та Роб Ендерле (Rob Enderle), що є апологетом Microsoft, наполягають на тому, що на сама Віста як така змушує клієнтів відмовлятися від неї. Насправді, як каже пан Неш, Віста прямує до того, щоби стати операційною системою з найвищими темпами продажу. Та невже? Тоді чому ж Microsoft все ще пропонує власні продукти, що створюють їй конкуренцію?

В той же час пан Ендерле — аналітик, для котрого Microsoft є клієнтом, — сказав: «Темпи переходу на Vista значно нижчі за ті, котрих я очікував на цей момент... Корпорації навіть і близько не готові для Vista, і це при тому, що багато з нас чекали такого кроку! Найскладніший момнет у тім, що більшість потенційних клієнтів, здається, не вбачають переваг нового продукту. Сьогодні більшість коментарів, котрі я отримую, вказують на те, що людей, яким Vista потрібна — більшість».

Зважте, що пан Ендерле є аналітиком настільки прихильним до Microsoft, наскільки це можливо у сучасному бізнесі. Якщо вже він каже про те, що люди відмовляються від Вісти, а OEM-партнери, котрі врешті-решт орієнтуються на прибуто, не хочуть її продавати, єдиний висновок, якого можна дійти — Вісті не дуже вдається завоювання ринку.

Тому є досить причин. Micosoft, як і раніше, продовжує вводити клієнтів у оману щодо того, наскільки потужним має бути ПК для нормальної роботи Вісти. Навіть декотрі найбільш лояльні користувачі Windows виявляють, що її неповороткість, а також посередньої якості програмне забезпечення та жалюгідна підтримка драйверами — то вже занадто. Дехто відмовляється мати справу з будь-якими продуктами Microsoft аж поки з'являється перший набір сервісних «латок». І нарешті — проте не в останню чергу, — якщо XP працює як слід, навіщо «виправляти» ситуацію за допомогою Вісти?

Можна було б подумати, що частково таке ставлення — то звичайна реакція на новинку: люди насправді не в захваті від будь-яких змін. Вони, мовляв, ладні користуватися Windows 2000, аніж XP, Windows 98 SE — аніж 2000, і Windows ME аніж... ну гаразд, нікому не подобалася ME. Але я вже кілька разів проходив цей цикл... Цього разу ситуація інша.

І справа не лише в тім, що XP SP2, ще й враховуючи запланований вихід XP SP3, на сьогодні є найкращою з операційних систем Windows — я просто не можу знайти причин для переходу на Вісту. Не кажу «вагомих причин», а взагалі будь-яких.

Якщо хочете операційну систему, кращу за XP, дозвольте порекомендувати Xandros як найменш болючий для користувача XP спосіб спробувати Linux. Якщо ж сама думка про необхідність самостійно істалювати Linux лякає — можна придбати ноутбук Dell 1420, заряджений дистрибутивом Ubuntu, це досить приємний комп'ютер.

На чім би ви не зупинилися, навіть якщо просто продовжите користуватися XP, в будь-якому випадку це буде кращий вибір, аніж перехід до Вісти, бо то є живий мрець у світі операційних систем.
сьогодні вранці, як щодня, спускаючись в метро, знову побачив знайому картину: прямо під плакатом про заборону торгівлі якась тітонька розкладала величезний "лоток" з фруктами. цього разу в мене був такий настрій, що я не стримався --- зупинився та зфотографував це.

здається, будь-які коментарі зайві. нам, українцям, до цивілізації --- як до неба рачки.

p.s. напис на стовпі --- "торгівля заборонена"

вітання!

зареєструвався... спробуємо поблогувати --- це модно сьогодні. переважно мова піде про комп'ютери великі й кишенькові, про вільне програмне забезечення та linux, про друзів, іноді про роботу --- так, нікуди від неї не дінешся! --- та про все таке інше.

поїхали?..

p.s. схоже, з перекладом blogger.com українською певні проблеми, але побачимо, чи команда google не виправить їх найближчим часом.