припустімо, у нас єсть кишеньковий пк dell axim x51v (windows mobile 5) з музичною колекцією (mp3 та ogg), який ми іноді використовуємо як портативний програвач. припустімо також, що у нас є бездротові стерео-навушники (bluetooth) -- наприклад, gear4 bluphones. хочеться позбутися проводів, і використовувати bluetooth-навушники замість звичайних -- як їх підключити до кпк?

наперше: операційна система windows mobile 5 не підтримує bluetooth-профіль, що дозволяє передавати високоякісний стереозвук на бездротові навушники -- цей профіль називають a2dp (детальніше читаємо у вікіпедії англійською чи російською). компанія microsoft мала намір в одному з апгрейдів windows mobile додати таку функціональність -- але згодом чомусь не зробила цього.


globulation2 — амеби атакують!

уявіть собі симпатичну пластилінову амебу з чотирма псевдоніжками... знайомтеся: оце і є персонаж оригінальної, кумедної стратегічної гри globulation2.

використання таких незвичних персонажів (юнітів) у грі -- це лише одна особливість, котра робить її незвичною і доволі кумедною. друга "фіча" -- система керування юнітами, котра дозволяє позбутися нудного мікро-менеджменту, що притаманний більшості класичних стратегій (warcraft, starcraft тощо): у globulation немає необхідності роздавати команди окремим юнітам! замість цього гравечь керує всією колонією: де що побудувати, які будівлі проапгрейдити, які ділянки карти захищати, і куди направити ударні сили. а маленькі амеби вже самі вирішать, хто саме візьметься за ту чи іншу роботу.

сьогодні у перчика день народження!

перчуня вже дорослий: чотири роки. дуже цікавий до всього, а надто до автомобілів та комп'ютерів. щовечора, вкладаючись спатки, синочок просить не почитати казочку (вінні-пух? карлсон? мауглі?) -- а обов'язково розповісти щось. "почитай мені казочку без книжки" -- просить він, і додає зазвичай: "про діда і про сусіда". чи "про те, як блискавка мак квін переміг у перегонах", або ж "про те, як хлопчик мурашка був у комп'ютері". це наші бестселери.

хлопчик-мурашка -- так наш перчик називає себе. в цього персонажа є антипод -- хлопчинка на ім'я павсікакій мумрьонкін, котрий не любить чистити зуби, частенько не слухається батьків, і тому встрапляє у всілякі халепи. втім, хлопчик-мурашка до цього часу завжди встигав його порятувати, а останнім часом вони навіть потоваришували, і павсікакій потроху виправляється =)

совок в одній фразі

/me знову плаче, читаючи смішинки на bash.org... візьмімо, приміром, ось цю -- це ж вся історія радянської соціальної системи, виражена одним рядком.
filya:
парадокс, но я щас сижу в очереди людей, имеющих право на проход без очереди...
шедевр!
карта на кишеньковому пк -- дуже зручно: не треба носити паперовий атлас міста, а карта завжди під рукою, зручний пошук по вулицях. користуюся нечасто, але іноді стає в нагоді, київ -- місто чимале.

до цього часу карта була однією з двох програм на долоні, для яких не знайшов безкоштовних аналогів; користувався картами києва та львова від візіком, пробував natec. аж ось, почитавши допис про gis russa у блозі юрія новоставського, взявся спробувати безкоштовну gps-систему gis russa.

що знадобилося для тестування:

що значить успіх?

цікава стаття у блозі пола мерфі (paul murphy) на сайті zdnet, лінукс: вже не переможець? (англ.) автор наводить декілька можливих визначень успішності --- а тоді розглядає процеси довкола ос linux з цієї точки зору. і доходить висновку, що для оптимізму немає підстав: є передумови для здачі позицій. втім, мова йде саме про linux, але не про ідею відкритого програмного забезпечення, не про альтернативний десктоп тощо. тобто, скажімо, роль платформи для подальшого впровадження ідей вільного пз може в майбутньому перейти до ос на базі bsd...

принаймні, цікава точка зору.

жінка-програміст?

на перший погляд, особливо для людей, що бадай поверхнево не знайомі з програмуванням -- абсолютно не смішний допис на bash.org:
kristina: последний раз насиловала себе мозги с windows, где-то пол года назад.
kristina: поставила себе в компьютерный клуб линукс. половина клуба грузится по сети используя nfs, с отдельной машины. жёсткие убрала вообще - теперь нечего воровать.
kristina: на машинах, где разное железо, используется юнионфс, после окончания пакета времени, настройки пользователя сбрасываются к чертям. и в начале новой сессии создаются новые. тоесть, что бы пользователь не сделал во время игрового процесса, всё обратно восстановится.
kristina: игры запускаются на дивжке цедеги. на админском копме настроен скрипт синхронизации в 6 утра, со всеми остальными компьютерами. тоесть, если на него закачать одну игру, в шесть часов она появится на компутерах, во всём клубе.
kristina: что бы каждый раз не бегать, и не включать компьютер, при какой-нибудь аварии, замутила wakeonlan. включаю удалённо.
kristina: сижу, и читаю, как в ирке, кто-то спорит, что лучше, winodws или linux. сижу, и посмеиваюсь, не влажу даже в спор...
xwindow: а всё началось с того, что ей купили спектрум...
то чому ж цей допис попав до скарбниці смішинок в тенетах?

через ідею жінки-програміста (не плутати з дружиною програміста -- це інший феномен). як би його проілюструвати... найкраще -- анекдотом про чукчу, що прийшов до бібліотеки: "дайте книжку про чукчу розумного -- фантастика в нас на другому поверсі". тому й смішно.

але хто зна... може, вони й справді існують? і kristina -- реальний персонаж?
чи платити за музику в тенетах? дивне питання для більшості користувачів пк в україні. але не всюди у світі ситуація однакова. а там, де за музику платять -- статистика різна для різних груп користувачів... наприклад, ось тут наведено переклад статті про те, що власники комп'ютерів mac платять за музику частіше/краще, ніж користувачі pc-сумісних пк (хоча тепер така назва умовна: скоріше, варто говорити про встановлену систему).

стаття написана у нейтральному стилі, але зрозуміло, що її мета -- показати, які нехороші ті безсовісні розкрадачі інтелектуальної власності. не втримався і прокоментував:

вільний доступ мільйонів людей до інформації та цифрових технологій (через пк+інтернет) назавжди змінив рельєф поля, на якому грають в "продаж товарів та послуг споживачам". ті, хто цього ще не зрозумів, або ще не бачить шляхів адаптуватися до цих змін, збирають статистику, б'ють на совість, коли можуть -- закручують гайки юридично, базуючись на дірявій законодавчій базі... але чи буде від цього користь?

уявімо собі на хвилю: всі авто у світі раптом стало можливим відкрити і завести без ключа. армагедон =) кількість людей, що свідомо відмовляються в таких умовах залізти в чуже авто, мало вплине на кінцевий результат. так само безрезультатно було б впроваджувати більш суворі покарання, і тим часом залишати своє авто на вулиці =)

необхідно вдосконалювати технології захисту там, де це конче необхідно і можливо, а у всіх інших випадках -- приймати іншу, вільнішу філософію користування продуктами інтелектуальної праці і систему винагороди авторам.

ось цікава книжечка, у вільному доступі для читання (єсть pdf): проти інтелектуальної монополії (англ.)

з досвіду рядового користувача, що не є бо-зна яким вибагливим меломаном (себто, з власного досвіду): ну як можна не купити на розкладці, для архіву, скажімо, mp3-колекцію з усіма альбомами queen? або pink floyd? the doors? злочин. але останнім часом проходжу мимо, а нову музику беру на last.fm, або на сайтах на кшалт kahvi.org.

черговий перл від bash.org... почав читати -- мало зі стільця під стіл не впав; поки дочитав -- с
бантапуту:
одного человека для написания бирки мало. а если он в отпуск уйдёт? нужны двое. двоим нужен начальник, начальнику – секретарь. кто-то должен отвечать за склад бирок и их выдачу, а также добавляем охрану. охранников нужно по двое в смену, три смены, два объекта – офис и склад, всего двенадцать. две уборщицы, сисадмин, пожарный и инженер по эксплуатации здания. кто-то должен контролировать деятельность отдела наклеивания бирок сверху, то есть туда нужны начальник, секретарь, две уборщицы, шесть охранников. для начисления зарплаты добавляем в бухгалтерию двух бухгалтеров. в столовую повара и посудомойку. двум начальникам -- двух водителей.

в целом, меньше, чем тридцатью четырьмя людьми в деле наклеивания бирки на контейнер не обойтись. это если в обрез и при условии использования ресурсов вышестоящей организации. то есть, к примеру, начальника гаража я не считаю, словно он уже есть, инженера по технике безопасности тоже. и т. д.

тем не менее, нахожу саму идею правильной. бирки наклеивать нужно.
бугога! чудова ілюстрація засад комітетодинаміки, викладених сірілом паркінсоном у книзі "закони паркінсона".
випадково натрапив на веб-сайт xflib, де викладена збірка ігор для кишенькового пк. справжній подаруночок до нового року: 15 скравих, якісно зроблених забавок, головним чином логічних та "релаксаційних", деякі дуже оригінальні. сам сайт також зроблений з розумом: для кожної гри є відеоролик з демонстрацією, дуже зручно вибрати, що справді подобається.



ну, я не великий знавець і любитель ігор на кпк, але іноді kevtris допомагав зробити 15 хвилин в метро коротшими. а тут -- ціла колекція, і усі такі привабливі. таке справді рідко зустрінеш в мережі сьогодні. викачуємо і встановлюємо, а тоді ділимося враженнями.

невідправлені листи?

ми так захоплюємося буденністю... це зрозуміло: вона захищає, дарує відчуття стабільності та простоти, гоїть рани. але іноді так треба... вражень! не жорстоких повідомлень магнолія тв, не чужого горя чи щастя серіалів --- а своїх вражень, здатних пробити наскрізь панцир дорослої беземоційності, який ми собі виростили, торкнутися живої душі. треба, щоби знову відчути себе людьми, а не підключеними до телевізора автоматами.

знайшов (можна сказати, випадково... а можна шукати закономірностей) блог путніка, і в ньому --- два "невідправлених листи" (батькам та дітям, шкільному коханню). змусили пригадати... дитинство, молодих батьків, школу, першу (чи другу, третю?) закоханість... багато що пригадати. і як дивно: щойно звертаєшся ось так до пам'яті --- думки линуть в майбутнє, адже росте синочок...
сегодня думаю о том, что я, наверное, не так люблю своих детей, как должен; не столько уделяю им внимания, сколько мои родители уделяли мне. я раздражаюсь от их частых вопросов, срываю злость на них за грязные платья и порванные штанишки. я принимаю как должное принесённый иногда кофе в постель, забывая о том, что юным “официантам” 5-6 лет; требую выполнения ими работы, за которую сам берусь с неохотой. я изощрённо выдумываю наказания за проступки, которые сам не раз совершал в детстве с гораздо меньшими последствиями. в конце концов, я понимаю, что предъявляю к своим детям такие требования, соответствовать которым вряд ли бы мог сам.
і... все. читайте. пригадуйте --- кожному з нас є, що пригадати, і є, заради чого жити.
(опубліковано на форумі stylus.org.ua)

свого часу для публікації на молодому форумі stylus.org.ua зібрав докупи покроковий довідник з налаштування доступу до інтернету на кишеньковому пк через мобільний телефон + bluetooth + київстар (gprs), з ілюстраціями. з того часу і сам кілька разів звертався до цього довідника, але на форум заглядаю дуже нечасто... є сенс перенести довідник собі у блог, для простоти.

отже, поїхали. найперше потрібно перевірити:
  • власне сам телефон виходить в інтернет без проблем (сервіс в київстарі включений, телефон настроєний) -- якщо ні, йдемо на www.kyivstar.net і розбираємося;
  • телефон зпарений через bluetooth із кпк (налаштована пара);
  • bluetooth на телефні і на кпк включений.

файлова система?

ще жарт з bash.org на тему операційних систем (цього разу -- mac os), досить влучно:
zlo_darth: народ, кто что знает про файловую систему hfs, которая на маках? гугль мало что дает -- по вопросу пара строчек и все.
qiller: пользователям маков не обязательно знать, что у них есть файловая система.
а от іще про комп'ютери. продавці магазинів комп'ютерної техніки іноді таке видають...
саша: седня вел переписку с американскими оналайн магазинами. спрашиваю мол в россии напряжение 220 вольт а ваша зарядка на 110, как быть? мне пишут мол не волнуйтесь ноутбуку не нужна розетка, он работает от аккумулятора... у меня прямо руки опустились им возражать...
=)

музика і настрій

(опубліковано в журналі last.fm)

той, хто користується на пк програвачами звуку типу amarok, або веб-сервісом last.fm -- зрозуміє, про що мова далі: мітки для позначення/впорядкування музики.

позначати тегами стилі? і отримати перелік з 50+ тегів, в яких потім неможливо буде розібратися? постійно рефлексувати з приводу того, що ти не розбираєшся в музиці достатньо для того, щоби більш-менш якісно визначати стиль композиції? медитувати над композиціями, що неможливо віднести до якогось одного стилю?

мої теги -- tivasyk:настрій... бо настрій вимагає певної музики -- і навпаки.

але! як класифікувати настрої, в яких ти слухаєш музику?..

думав, думав... поки що прийшов до простої схеми класифікації настроїв за двома "вимірами": активний-пасивний та позитивний- негативний. наприклад: депресивний настрій (tivasyk:depressive) -- пасивний/негативний тощо.
примітка. щойно визначився з такою схемою та почав шукати дотичну інформацію в тенетах -- виявилося, що? як і слід було чекати, що це зовсім не мій винахід. наприклад, відшукав цікаву спробу вивчення блог-постів за мітками настрою (pdf, 144 кб).
маємо чотири сектори (див. збільшену ілюстрацію). якщо для кожного з них запропонувати два-три типових настрої, та відповідним чином помітити більшу частину композицій в програвачі, то система динамічних списків програвання з відбором по таких мітках дозволить швидко підбирати музику відповідно до настрою.

блондинка помиляється і... виграє!

подруга прислала лінк (танечко, дякую!) на цікавий відеоролик в мережі... дивимося (увага: 13 мб трафіка), посміхаємося, може навіть регочемо.



половина відвідувачів скажуть: боян, друга половина: класика... гаразд, пропоную тепер поглянути на сюжет не в перспективі "тупа блондинка повністю лажанулася", а під трохи інакшим кутом.

по-перше, вона виграла 25 тис.? так. а погляньте на хлопчину: він щасливий через те, що ця тупа красуня обійняла його і сказала "ти кращий". в результаті жінка, як завжди, отримала все, що їй треба. що отримав хлопчина?.. ну, власне, теж все, що йому призначено природою: трохи адреналіну. і саме це він час від часу отримуватиме все своє життя.

p.s. в результаті важить не те, хто розумний, сильний, багатий, правда? тепер чуєте, як регоче природа, поки ми дивилися цей ролик і всміхалися собі?
баш.орг рулить, слів нема... свіженьке, на тему операційних систем:
нам намедни подарили двух котят - кота и кошечку. кошечка красивая такая, пушистая, но ленивая штопипец, медлительная. а котяра шустрый, зараза, хрен поймаешь. подумал и назвал их, соответственно, вистой и линуксом. через годик планирую воочию наблюдать что unix системы в итоге будут делать с виндой...
відчуваю, що далі буде...

p.s. а от і продовження, довго чекати не довелося:
vdbv: с вистой-то разобрался?
sp: ага
sp: убил нах
бугога.

занадто вихований...

ой, класний допис знайшов, перечитуючи архіви bash.org:
xxx: я думаю, что ты слишком умный, чтоб в комп. игры играть
yyy: это всё равно что "ты слишком воспитанный, чтобы хотеть женщину"
а от іще: правильний підхід до вибору імені для контакта в icq:
don: привет )
марина в питер ездили: как дела?
don: нормально, у тебя как?
марина в питер ездили: у меня все замечательно, ты хоть меня помнишь?
don: да, марина ) в питер ездили )
бугога 2 рази!
днями замінив gspocketmagic в кишеньковому пк на quickmenu -- це нова програма на заміну стандартного головного меню windows mobile. щойно з'явилася на pocketpcfreeware --- викачав і спробував... рулить!

переваги quickmenu порівняно зі smallmenu та gspocketmagic:
  • активні програми можна закривати через меню хрестиками (як у smallmenu) -- а не через окреме під-меню, як у gspocketmagic;
  • меню програм можна організувати в другому рівні (як в gspocketmagic), а можна винести на перший рівень (як в smallmenu);
  • коли в меню додаються нові програми, воно оновлюється миттєво, без перезавантаження quickmenu;
  • є можливість впорядковувати меню першого рівня, змінюючи порядок пунктів та розділових ліній;
  • меню може бути простим "білим", або з фоновим малюнком --- малюнок з теми або заданий вручну;
  • в сервісному підменю з'явилися пункти для керування поворотом екрану, вибором активної екранної клавіатури, станом bluetooth (увімкнено/вимкнено);
  • вбудований акуратний індикатор заряду батареї, об'єму пам'яті тощо.


перчик не ходить в садочок

наш перчик не ходить в садочок. історія непроста, переказувати в деталях довго, але підсумувати в кількох словах можна так: іноді мій синочок буває агресивним, а дорослим, що завжди зайняті дуже важливими справами, найчастіше буває ніколи витрачати час та вкладати душу, щоби побачити, зрозуміти і вирішити проблему маленької дитини, через яку та іноді, не в змозі знайти інший спосіб, поводиться занадто активно. прикро, що ніколи вихователям, на яких ти звикаєш покладатися і котрим довіряєш рідне дитя на півдня.

отож, доводиться якось інакше планувати найближче майбутнє для перчика: розваги, навчання тощо. добре, що тепер мама зможе більше бути разом з синочком. погано, що набагато менше перчик спілкуватиметься із дитячим колективом --- поза садком, та ще й взимку набагато менше можливостей погратися з однолітками чотири-п'ять годин на добу.

веб-сайт з приємним, стриманим дизайном без претензій, цікава ідея, а головне --- вільна музика у вільному форматі. все це --- kahvi.org.
mission: to gather and
provide free electronic grooves
area of operation: internet
kahvi.org --- це свого роду музичний тижневик у стилі грув, на сьогодні --- це 228 випусків, в кожному з котрих кілька композицій у форматі ogg (як альтернатива іноді доступні mp3), що доступні для вільного викачування. а також сім колекцій (міксів), кожна одним ogg-файлом на одну-дві години безперервного прослуховування.

p.s. лінк до kahvi.org випадково знайшов на офіційному веб-сайті ogg vorbis, вільного формату для збереження музики.
пам'ятаєте старий добрий австралійський мультфільм "навколо світу за 80 днів"? улюблене телевізійне видовище дітей 80-х років, прості яскраві образи, що надовго запам'яталися і ще тепер час від часу нагадують про дитинство.

але не про це мова.

в одному з фрагментів мультфільму містер фікс (кумедний негативний персонаж) обіцяє сам собі з'їсти власного капелюха, якщо йому вкотре не вдасться зруйнувати плани філеаса фогга та паспарту. і наприкінці цієї серії він таки дотримується обіцянки (що тоді немало дивувало нас, дітей --- адже це була обіцянка собі, ніхто не картатиме?)


продам тв-тюнер

продам тв-тюнер kworld tvbox 1440ex, недорого, з гарантією.
увага! тюнер продано.
тюнер зовнішній, не вимагає підключення до пк: підключається напряму до монітора і має вбудований динамік -- тобто можна, за бажання, взагалі окремо поставити монітор + тюнер і дивитися якісну картинку. підтримується максимальний розмір зображення 1440х900 (для широких моніторів). в комплекті єсть, звісно, пульт ду.

кумедно про перчика

миленька у своєму блозі кумедно пише про нашого перчика. наприклад, оповідь про те, з ким краще спати, навіть для мене була новою і примусила посміхнутися. таких дописів ще не багато -- певно, трохи бракує ентузіазму, але я певен, що коментарі читачів допоможуть милій написати ще багато цікавого =)

а у мене на телефоні накопичилася ціла колекція фотографій під назвою "перчик спить": влітку, коли вранці за вікнами вже сяє сонечко і освітлення дозволяє фотографувати, частенько клацаю камерою перед тим, як виїхати на роботу.

забавки для пінгвіна: ще більше!

на ubuntu-блозі від bum опубліковано великий допис із переліком цікавих ігор для linux, варто переглянути: є скріншоти і короткі анотації.

про ігри для linux можна сказати таке: вони єсть, і хороші --- але порівняно небагато. звісно, молодим любителям останніх новинок у цій галузі годі радити відмовитися від windows. але за собою з віком помічаю, що головне не кількість чи "модність" ігор --- достатньо кількох хороших у різних жанрах, до яких можна періодично повертатися... набридла стратегія (warzone) --- граємо в тактику (alien invasion), літаємо (flightgear) чи сідаємо за кермо гоночного автомобіля (torcs) тощо.
знову bash.org жжот ніпадєцкі, цього разу про володимира володимировича:

hemul
28 ноября трое кандидатов в депутаты камчатского парламента от лдпр были задержаны за курение марихуаны.


hemul
достали где-то план путина :)
бугога! а що, власне, тут смішного? вони ж насправді... щось курнули.


фестиваль vocal zone

учора пощастило побувати на другому концерті фестивалю vocal zone (зона вокалу), що проходив у національній музичній академії в києві. фестиваль проводиться вже другий рік поспіль з подачі відомого українського акапела-бенду менсаунд. власне, цього разу виступ менсаунд і закривав другий день фестивалю, а до них ми послухали rock4 з голаднії та український жіночий акапела-квінтет beautyband.

менсаунд чудові. коли ми з милою слухали їх минулого року в тій же таки музичній академії, вони співали дві чи три години поспіль, і не помітили того часу. а цього разу, як на мене, справжнім подарунком для залу став виступ rock4 --- хлопці виконують акапела і частенько у досить оригінальному блюз-стилі відомі світові хіти, зокрема queen. богемською рапсодією у їхньому виконанні заслухався б і мерк'юрі!

окрема гаряча подяка тетянці (ну, ти знаєш!) за можливість потрапити на фестиваль!

посилання:
= веб-сайт rock4

крах влади?

переглядаю останні дописи в блозі "открытый листок", про те, яка масивна робота з підготовки до майбутніх виборів відбувається в російській "глибинці"... як все це нагадує мені події буквально епічних президентських виборів в україні, що стали поштовхом для помаранчевої революції.
голосуем за... нового губернатора?
похоже, это крах. и разнокалиберных чиновников — по одиночке, и «партию власти» — в целом, и даже самого в. в. путина сегодня не то что критикуют, над ними смеются.
читати далі >>

вчора в метро звернув увагу на цікаву рекламу окулярів fielmann: величезний плакат на стіні тунелю. і в тому плакаті... обіцяно знижку кожному пред'явникові реклами =)


невеликий вклад у велику ідею

невелика стаття (англ. мовою) про 10 речей, через які кожен може долучитися до розвитку ідеї вільного програмного зебезпечення. коротко:
  1. використовуймо вільне програмне забезпечення!
  2. розглядаймо та пропонуймо вільне пз принаймні як варіант для бізнесу, друзів, сім'ї тощо
  3. берімо участь у форумах, присвячених вільному пз
  4. вчімося програмувати, допомагаймо з перекладом або дизайном
  5. допомагаймо з підготовкою зрозумілої документації рідною мовою
  6. зустрічаймося з однодумцями
  7. ділімося грошима, пивом та піцою =)
  8. застосовуймо ідеологію вільного пз у інших галузях
  9. замість жалітися на помилки -- повідомляймо про них розробникам
  10. думаймо, будьмо відкритими та чесними
звісно, не все доступне пересічному користувачеві, чи точніше, не за все варто братися: приміром, якщо програмування ніколи не було сильною стороною, то й не варто комплексувати з цього приводу! головне: навіть проста (а чи просто це?) відмова від використання крадених, неліцензованих програм (15 грн за диск на ринку?), заміна таких програм вільними, безкоштовними -- це вже немало.

користуватися безкоштовним пз, красти чи купувати? рано чи пізно вибір доведеться робити -- то чому не сьогодні?

сповідь офісного працівника?

нещодавно я трохи змінив профіль роботи, перейшовши з групи маркетингу до департаменту дистрибуції (іншими словами --- відділ продажів). багато деталей, а головне: як не дивно, маю спокійнішу роботу за більші гроші.

а ось сьогодні переслали поштою такий ось текст, що дуже живо нагадав про роботу в маркетингу... не можу не продублювати повністю --- колегам, котрі ще "на посту", та й усім офісним самураям присвячується.

зовсім не про путіна

знайшов такий ось допис на bash.org... не шедевр, але змусило пісміхнутися:
unim, 26.11.2007 12:07:55:
я недавно племяннице читал страну оз, аналог изумрудного города.

unim, 12:08:07:
ппц, там такие уматные фичи были.

unim, 12:08:25:
типа железный дровосек успокаивает своих что все будет ничтяк.

unim, 12:09:05:
и говорит такую фразу: ну кто может устоять перед нашей дружной компанией? тем более когда теперь у меня такое любящее сердце и такой острый топор.
бугога! зовсім не про путіна. правда? ну зовсім-зовсім.

як паруються кролики?

кумедно: першим результатом у відповідь на пошук фрази як паруються кролики google видає... мій блог. хоча про кроликів тут ще не було. а от про попереджувальні знаки для водіїв у швеції про спарювання лосів --- було =)

p.s. а відповідь на питання в заголовку проста: часто і швидко!

да, жемнул я мормотень!

солженіцин. символ часу, ікона? гхм... а що ми знаємо про людей, на яких готові молитися? чи не забуваємо, канонізуючи, все ж таки оцінювати свідомо і тверезо?

але нехай, не про це мова --- а про... мову. знайшов у мережі цікаву рецензію на "словарь языкового расширения" солженіцина. дуже цікаво почитати. місцями кумедно. приміром:
ерыжливый дурносоп верстан, достодолжный жегнуть шершавку, любонеистово хайлил жиротопное шурьё. зябкоподжимчивый валява остробучил, жубря: "хунды-мунды, вахлюй! отрезно ты фефёлу дочул, иззаплаченный дурандай!" "да, жемнул я мормотень! --- отжегнулся дурносоп верстан, --- "а тебе вот маламзя с расщепырей!" "да, ить здеся одна жирным-жирнешенька шеврюжка!" --- верстанулся прощепырник. "а ты чо выхайлился, захухряев оторвяжник?" --- утомчился зябкоподжимчивый дурносоп. "эвося! --- защепырил прожубрястый валявка, - "я то --- чуфырь! а ёна ведь неутомчивая жемжурка. коли ей баларыст зажирнить в шабры, так расщепырится захухрястой профефёлой!" тутока верстаный дурносопяк дочуял страстоубийственный хлясь. отрезный захухряй прожемнул поконец и ущепырил растопырю.
бугога! афтор палить, солженіцину залік!

p.s. карикатуру взято з сайту дослідницького центру ім. зінов'єва.
читаю сьогоднішні дописи у блозі максима кононенка. 11:57, автор палить:
то, что происходит в россии сейчас - это веселая кинокомедия, которую можно просто выключить кнопкой на пульте телевизора. и жить себе в свое удовольствие не имея больше никакого представления об этой комедии. а пятнадцать лет назад то, что происходило, нельзя было выключить. оно не выключалось. и ты все время находился в этом кошмаре, который тогда, разумеется, никаким кошмаром и не казался - это была привычная жизнь.
ну хіба не те саме й у нас?

а що сказав би на це пан нобель?..

читаю чергову новину на сайті української правди --- "путіна намагаються зробити нобелевським лауреатом":
міжнародний центр, метою якого є запобігання воєн через нафту, розцінює як "дуже далекоглядний план президента путіна знайти ефективну форму альтернативної енергії на основі нанотехнології", говориться в комюніке центра, підписаному його президентом анетой ернест, повідомляє "інтерфакс-україна".
навіть не знаю, сміятися чи плакати. ще можу зрозуміти росіян: певно, вони до всрачки перелякані перспективою повернутися до політичного хаосу, який вони спершу переживали у дев'яностих, а тоді спостерігали в україні, і ось тепер у грузії... не дивно, що виникає підсвідоме прагнення нехай не дуже демократичної, але стабільності, яку обіцяє сильна особистість в телевізорі.

але німці?!

вперше чую, щоби нобелевську премію пропонували дати за "торгілю мордою словами" з телеекрану --- чи володимир володимирович сам розроблятиме ті види альтернативних енергоносіїв?..

p.s. карикатуру для ілюстрації взято на сайті caricatura.ru (с) олександр сергєєв.
коли людина, більш-менш знайома з операційною системою windows, вперше пробує приручати пінгвіна, перші приступи дезорієнтації виникають при знайомстві з файловою системою в linux:

= куди пропали диски c: та d:?!
= де зберігаються мої файли?
= як переглянути файли на оптичному диску?
= а де встановлені програми?

крик розпачу, ба навіть гніву: мені всі вуха просвистіли про те, який цей лінукс класний, але як в нім можна працювати, якщо не можна навіть елементарно знайти свої робочі файли?!


випадковостей не буває

прочитав одну новину на сайті української правди --- і пригадав свій же допис про художній фільм "вавілон": в житті немає місця для випадковостей.

київ. харківське шосе. хлопець і дівчина переходили вулицю у невстановленному місці. водія одного з автомобілів це так розлютило, що він вирішив не стримуватись: вийшов з авто, розпочав суперечку... і врешті-решт дістав пістолет, заряджений гумовими кулями.

чому б їм усім не зупинитися тут, та не подумати, чи варта вся ситуація людського життя? чи варто ризикувати своїм життям на вулиці? чи варто ризикувати життям інших людей, вимахуючи пістолетом?

хлопець помер від пострілу гумовою кулею в груди. молодик, що не стримав нервів, скоріше за все, отримає від 10 до 15 років тюрми.

в житті нема місця для випадковостей. і це не кіно.
любителям швидкої їзди…
егоцентристам за кермом…
тим, хто не користується пасками безпеки…

присвячується. багатьом --- посмертно.

на форумі clinresearch.info опубліковано збірку відеороликів з youtube, що розповідають про деякі типові причини автомобільних аварій, та роз'яснюють, наскільки просто було б їх уникнути... особливо якісно зроблений --- і не надто кривавий, --- четвертий ролик в збірці, дивитися дуже рекомендовано.
припустімо, операційна система opensuse 10.3 встановлена, додаткові мережеві репозиторії підключено (про це був попередній допис). а як же, власне, встановлювати програми з тих репозиторіїв?
! подальший текст розраховано на людей, що не знайомі або мало знайомі з linux, або й навіть з пк. досвіченим користувачам краще почитати щось інше --- або залишити якийсь цікавий коментар.
все дуже просто. причому, на відміну від менеджера встановлених програм у ms windows, менеджер програмних пакунків opensuse --- це досить інтелектуальна система, котра не лише показує, що встановлено і дозволяє видалити програми, але й дає можливість шукати потрібні програми в мережевих репозиторіях та на установочних дисках, встановлювати та поновлювати версії програм, і при цьому автоматично перевіряє, чи буде програма сумісною з тими, котрі вже встановлено та чи присутні всі необхідні бібліотеки, а якщо чогось не вистачає --- може сама (або спитавши користувача) завантажити все необхідне. користувачеві залишається лише знайти необхідну програму в списку і поставити галочку =)

отже, спробуємо встановити щось на прикладі гри wormux.
1. відкриваємо системне меню, на закладці комп'ютер шукаємо пункт встановлення пз і запускаємо менеджер пакунків, для його роботи необхідний адміністраторський (root) доступ --- тому на запит системи вводимо пароль адміністратора.
вікно менеджера пакунків розділено на чотири частини (див. скріншот): справа вгорі --- панель фільтрування та пошуку програм, під нею --- інформаційна панель, що показує рівень використання жорстких дисків та об'єм вільної пам'яті. справа вгорі --- перелік програм (встановлених --- з галочками, та доступних для встановлення --- з пустими квадратиками), а під нею --- панель з різноманітною детальною інформацією про вибрану програму.
2. в рядку пошуку набираємо назву гри wormux, і клацаємо кнопку пошук --- і отримаємо в правій панелі перелік пакунків, що мають слово wormux у назві. всього два пакунки, читаємо анотації на закладці опис: нам потрібен wormux-beta (сама програма), а навпроти wormux-beta-debuginfo галочку не ставимо (це технічна інформація для відладки програми).

3. клацаємо кнопку прийняти внизу --- і... все. чекаємо, поки програма завантажиться і встановиться.


от, практично, і все, що треба знати для того, щоби встановити програму з мережевого репозиторія у opensuse 10.3. тепер просто шукаємо встановлену гру в системному меню --- на закладці програми, в розділі ігри > бойові знаходимо рядок worms(r)-like game (wormux) з озброєним пінгвіном в іконці, запускаємо.

залишилося знайти, проти кого зіграти --- самому цікаво лише хіба що разочок =)
більшість сучасних розвинених дистрибутивів linux (тобто дистрибутиви для десктопу, а не мінімалістичні або спеціалізовані) --- це не просто операційна система, але й досить великий набір програмного забезпечення, якого достатньо для більшості задач: офісні пакети (текстовий редактор, електронні таблиці тощо), веб-браузери та поштові клієнти, файлові менеджери, відео- та аудіопрогравачі, програми для перегляду та обробки зображень, інструменти для запису лазерних дисків, ігри тощо.

та усе ж таки рано чи пізно до цього багатства треба (або просто хочеться) додати ще щось. де брати програми та як їх встановлювати? ті користувачі пк, котрі "колись щось чули про linux", можуть розповідати страшні казки про складності компіляції програм з вихідних кодів у командному рядку --- звісно, кому захочеться таких складнощів, коли можна продовжувати тихенько користуватися краденими програмами для краденої операційної системи, де все вже таке знайоме...

насправді ж процес встановлення та вилучення програм в сучасних дистрибутивах linux досить простий --- можна сказати, що навіть простіший і --- це важливо! --- надійніший, ніж у windows.
! подальший текст розраховано на людей, що не знайомі або мало знайомі з linux, або й навіть з пк. досвіченим користувачам краще почитати щось інше --- або залишити якийсь цікавий коментар.
два простих способи встановлення програм в linux: за допомогою інсталятора (так розповсюджуються досить багато ігор) або з інтернет-репозиторіїв. якраз другий спосіб і є найбільш простим і правильним. зрозуміло, що для цього потрібен доступ до інтернету, і дуже бажано, щоби він був швидкісним (не звичайний модем на телефонній лінії). поглянемо, як це робиться у suse linux.

найперше, потрібно вказати системі, де шукати й звідки брати необхідні нам програми --- тобто треба підключити інтернет-репозиторії. в попередніх версіях suse linux доводилося спершу самому шукати адресу репозиторію в тенетах (наприклад, на сайті opensuse.org), а тоді в конфігураторі yast додавати його в перелік джерел програмного забезпечення. у актуальній версії opensuse linux 10.3 все простіше: система вже сама має досить повний перелік репозиторіїв, і необхідно лише "включити" ті, котрі потрібні. задача на 1 хвилину. отже...
1. відкриваємо системне меню, на закладці комп'ютер шукаємо пункт адміністраторські параметри (yast) --- і запускаємо конфігуратор. для роботи конфігуратора необхідний адміністраторський (root) доступ --- тому на запит системи вводимо пароль адміністратора.

2. в конфігураторі, в розділі програмне забезпечення вибираємо пункт громадські сховища. у новому вікні відкриється перелік онлайн-репозиторіїв, які відомі системі.

3. вибираємо ті репозиторії, котрі вважаємо за необхідне включити: на скріншоті запропоновано шість репозиторіїв, які бажано включити в першу чергу, решту можна залишити "на потім", коли вони справді знадобляться. розставляємо галочки, клацаємо кнопку закінчити і... власне, все --- конфігуратор додасть обрані репозиторії до переліку активних.


щоб перевірити, які репозиторії будуть використовуватися для пошуку та завантаження програм, у головному вікні конфігуратора шукаємо пункт сховища програм --- відкриється вікно з активними репозиторіями. варто звернути увагу: для кожного репозиторію в списку в нижній частині вікна даються два параметри: увімкнено та автоматично освіжити.



увімкнено --- якщо цей параметр активний, відповідний репозиторій буде використовуватися для пошуку програмного забезпечення, якщо неактивний --- система пам'ятатиме адресу репозиторію, але ігноруватиме його, поки ми його не увімкнемо. навіщо це? припустімо, ми вичерпали ліміт інтернет-трафіка, і до кінця місяця не хочемо вивантажувати з тенет великих об'ємів данних --- тоді просто прибираємо галочки навпроти інтернет-репозиторіїв, залишивши лише dvd/cd.

автоматично освіжити --- якщо цей параметр активний, то щоразу запускаючи менеджер пакунків для пошуку, встановлення чи видалення програм, система заново переглядатиме списки програм у відповідному репозиторії, чи не з'явилися там якісь нові програми тощо. якщо ж параметр вимкнений --- система працюватиме з тим списком, який було завантажено раніше. оновлення списків може займати досить багато часу, тому варто відключати автоматичне оновлення і просто періодично освіжати списки вручну (кнопка освіжити тепер).

от і все, що треба знати про додавання репозиторіїв у opensuse linux. а про встановлення та вилучення програм --- за іншим разом.

wormux: хробаки йдуть на пенсію

хробаки --- страшні створіння! варто дати їм до рук... гхм, хробаки з руками? нехай. отож, варто дати їм до рук зброю --- і світ перетворюється на... походовий кривавий бойовик у стилі коміксів, де царить вибухонебепечний гумор =)

коротше, хто не знає, що таке worms? ця комп'ютерна гра стала настільки популярною, що фактично є визначенням цілого жанру. одна біда: нема версії для linux (хоч і можна спробувати запустити через wine/cedega, але це для фанатів), окрім того гра не вільна і не безкоштовна. проте не хробаками одними живе геймер! як на рахунок розборок між пінгвінами та овечками? або між лисичками та антилопами? або між усіма ними разом?

wormux --- гра у стилі хробаків, але між собою воюють символи різних вільних програмних проектів (всього 13 команд). вже це само по собі --- жарт на тверду четвірочку. битви --- в тому ж стилі коміксу. щоправда, поки що без дотепних звукових коментарів =/ програма ще в стані бети: не вдасться пограти проти комп'ютера, але зіграти з друзями через мережу або за одним пк можна!

гра безкоштовна й вільна, єсть версії для linux та інших *nix-систем, а також для windows. а от таке хробакам не снилося: єсть навіть версія livecd --- фактично загрузочний диск, який можна вставити в дисковод, перезапустити пк і... просто грати. незалежно від того, яка система стоїть на жорсткому диску!

посилання:
= wormux у вікіпедії (англ.)
= веб-сайт проекту (англ.)

як... встановити драйвер відеокарти nvidia?

вкотре видаляю та встановлюю драйвер відеокарти nvidia для opensuse linux, і до цього часу доводилося щораз відкривати відповідну сторінку на сайті opensuse, щоби пригадати алгоритм. а перший раз ця -- проста! --- процедура нагадувала мені ті самі "шаманські танці з бубном", і скільки пішло часу на те, щоби знайти, прочитати та зрозуміти якісь інструкції, написані хоча б приблизно людською мовою...
! описане далі дійсне лише для відеокарт nvidia! якщо маємо карту ati --- шукаємо відповідні інструкції.
в користувачів сучасних версій opensuse (тобто 10.2 й старше) єсть можливість скористатися найпростішим методом --- встановленням через веб-сайт:
1. відриваємо сторінку з інструкціями на сайті opensuse
2. шукаємо свою відеокарту в переліку старих (legacy) карт --- якщо знаходимо, вибираємо кнопку встановлення відповідного legacy драйвера, якщо не знаходимо --- вибираємо новий драйвер.
3. далі просто спостерігаємо, поки працює менеджер пакунків yast2, котрий викачає з мережі та встановить драйвер.
все.

але що, коли доступу до інтернету немає, але єсть викачаний прямо з сайту nvidia файл з драйвером? або ж якщо жоден з двох драйверів (новий та legacy) в поточних версіяї не підтримує нашу відеокарту, але драйвер для неї все ж таки знайшовся в архівах там-таки на сайті nvidia?

другий метод --- використання інсталятора nvidia (файл скрипта з розширенням .run). отже...

1. викачуємо драйвер
в розділі download drivers веб-сайту nvidia шукаємо драйвер для своєї системи (linux), платформи (32 чи 64 біти) та відеокарти --- уважно читаємо примітки (readme): якщо модель карти не згадується в переліку підтримуваних --- не встановлюємо, інакше після цього доведеться вже по-справжньому "шаманити", щоби знову запустити віконну систему (x-сервер)... якщо все гаразд --- викачуємо драйвер і зберігаємо кудись на жорсткий диск, наприклад прямо в домашню папку (~).

2. переходимо до текстової консолі
комбінація клавіш ctrl+alt+f1 дозволить перейти до першої текстової консолі (ctrl+alt+f7 повертає до першого графічного екрану). отже, тиснемо
ctrl+alt+f1
і у відповідь на запрошення системи реєструємося адміністратором (root):
Computer login: root
Password: *
звісно, замість Computer тут буде назва пк, а замість зірочки треба набрати пароль адміністратора.

3. перемикаємо на рівень виконання 3
для встановлення драйвера необхідно зупинити графічну систему --- x-сервер (ікси). для цього набираємо просту команду init 3
Computer:~ # init 3
якщо тепер спробуємо повернутися до графічного екрану (ctrl+alt+f7) --- нічого не вийде, х-сервер не працює. нічого не залишається, як рухатися далі =)

4. запускаємо інсталятор
найперше переходимо до тієї папки, куди збережено файл з інсталятором. для навігації по структурі каталогів єсть команди cd (change directory) --- змінити поточну папку, та ls (list) --- дати перелік файлів у поточній папці. Наприклад, якщо інсталятор збережено в домашній папці користувача pupkin, набираємо таке:
Computer:~ # cd /home/pupkin
Computer:/home/pupkin # ls
у відповідь отримуємо перелік файлів у домашній теці. нас цікавить інсталятор --- щось типу NVIDIA-Linux-x86-71.86.01-pkg1.run, цифри після позначають платформу та версію і будуть відрізнятися. запускаємо:
Computer:/home/pupkin # sh NVIDIA-Linux-x86-71.86.01-pkg1.run -q
звісно, набирати все це руками ліньки --- добре, що не лише нам, але й розробникам оболонки, тому набравши, скажімо, sh NVI, тиснемо Tab --- і система закінчить набір.

інсталятор працює досить автономно (опція -q примушує його не задавати користувачеві лишніх запитань), але щонайменше погодитися з ліцензійною угодою (accept) доведеться.

5. відновлюємо рівень виконання 5
після того, як інсталятор ощасливить успішним завершенням встановлення драйвера, він каже щось про необхідність запустити sax2 для фінального налаштування x-сервера --- не треба цьго робити в opensuse версії 10.2 та вище! просто повертаємося до рівня виконання 5:
Computer:~ # init 5
тут маємо побачити звичне графічне запрошення до реєстрації (якщо не включено автореєстрацію --- тоді взагалі попадаємо одразу до своєї робочої стільниці).

власне, все. залишиться запустити yast2 (адміністраторські параметри --- конфігуратор opensuse) і перевірити, що дійсно функції тривимірної графіки включено.


якщо все це ми зробили, інсталятор нормально встановився, але функції 3d не увімкнулися --- швидше за все, система з якихось причин продовжує використовувати стандартний драйвер без підтримки тривимірної графіки. тоді варто запустити профіль адміністратора, знайти файл xorg.conf у теці /etc/X11, відкрити його простим текстовим редактором (kedit чи kate), знайти там у секції "Device" рядок
Driver "nv"
і замінити його:
Driver "nvidia"
зберігаємо файл і перезапускаємо x-сервер (для цього натискаємо ctrl+alt+backspace). тоді знову перевіряємо, чи увімкнулася підтрика 3d.

і ще одна деталь: якщо з якихось причин встановлений драйвер треба вилучити --- вся процедура повторюється, тільки на етапі запуску інсталятора необхідно вказати додаткову опцію:
Computer:/home/pupkin # sh NVIDIA-Linux-x86-71.86.01-pkg1.run --uninstall
p.s. до речі, а що ми знаємо про шаманські бубни?

без комплексів?

порада молодим мамам: не треба робити комплексів з дитячих... комплексів.
давненько почитую жарти на сайті володимир.володимирович.ру --- досить стримано так написані, хіба ні?! щойно потягнуло глянути блог автора... бугога! ось куди дівається вся жовч, відфільтрована перед публікацією! деякі пости --- просто на відмінно, комарі дохнуть в польоті =)

p.s. все-таки як "любить" він путіна, цей максим кононенко. видно, є за що.
чи не могли б ви сказати, де мені скачати linux і необхідні для нього програми та модулі?!
існує величезна кількість різновидів (дистрибутивів) linux. які з них найбільш попурялні -- можна побачити, скажімо, кинувши оком на статистику порталу distrowatch.org:


я для себе вибрав opensuse linux (поточна версія 10.3). викачати її можна на сайті opensuse (не український ресурс):


якщо краще викачувати з українських ресурсів (ua-ix), можна подивитися тут:


власне, ось посилання на два диски (один dvd + один cd), які необхідні для того, щоби встановити suse linux 10.3 та українські мовні пакунки:


ці файли --- образи дисків, з них треба записати dvd та cd. більшість необхідних програм (офісні програми, аудіо- та відеопрогравачі, браузери та поштові програми тощо) вже єсть на першому диску.

на тому ж ftp-сервері єсть інші дистрибутиви linux, варто переглянути:


якщо будуть питання/проблеми (а будуть обов'язково), можна звертатися на українські форуми, присвячені "пінгвінові":
linux.org.ua
linux.kiev.ua
lafox.net
p.s. особисто я просто замовив диски на lafox.net.

гумор без bash'ні

як не крути, bash.org.ru рулить вздовж та впоперек =) із сьогоднішніх перлів...
В седьмой книге Гарри Поттер спас стока народу и наполучал стока пи..лей, что в фильме его полюбому будет играть Брюс Виллис... >>
бугога! а ось це --- для цінителів англійського гумору:
xxx: слу, я забыла, как зовут актёра, который играл Джека Воробья... позор, но никак вспомнить не могу (
xxx: всё, вспомнила
yyy: капитана Джека Воробья
супер =)

алкоголь та програмуання

бугога, ще один кумедний комікс на xkcd.com: про пікову результативність програмістів =)


сто років тому вперше прочитав десь про можливість використовувати в якості шпалер на десктопі згенеровані зображення земної кулі. історія самої ідеї вже досить стара: найбільш ввідомою програмою стала xearth, початково написана для систем *nix десь на початку дев'яностих років (версія 0.5 --- 1993 р.), котра пізніше була портована на велику кількість платформ/систем, в тому числі й для windows.

але от лише сьогодні випадково натрапив на сайт однієї з таких програм --- xplanet, і викачав windows-версію для робочого ноутбука, а також програмку winxplanetbg, що надає можливість налаштовувати/запускати xplanet через графічний інтерфейс.

симпатично. наче в ілюмінатор...

p.s. так, xplanet має версію для linux. щоправда, можливо, у середовищі kde для генерації "космічних" шпалер зручніше використовувати електронний планетарій celestia...

життя з подвійною посмішкою, дорого

перелічивши мобільні телефони з підтримкою двох sim-карт, я зовсім забув про ще одну пропозицію --- life:) продає своїм клієнтам схожий апарат. отже...

general mobile dst-01
не витрачатиму час на позитивні моменти: їх не так багато, перейду до найцікавішого. в телефоні немає bluetooth чи irda, доступне лише підключення через usb. камера така, що краще б її не було. якість російської локалізації низька -- про українську можна лише мріяти.

головне: телефон в україні доступний лише з контрактом life:) -- при цьому слот першої sim-карти залочений під life :), друга карта може бути від будь-якого оператора. як на мене, цей мінус перекреслив би будь-які плюси, навіть якби телефон був залочений під київстар, котрим я в будь-якому разі користуюся, але life:)?.. щиро дякую.

в мережі знайшов огляд апарата українською мовою, проте він недостатньо висвітлює недоліки конструкції та програмного забезпечення -- краще почитати звіт на блозі "щасливого" користувача цього девайса. досить стриманий звіт.

ціна телефона разом з пакетом послуг від life;) -- близько $340. як на мене -- занебесна за такий апарат з усіма його "перевагами".