день народження милої

день народження милої! лютий — наш з нею місяць: в лютому ми обоє народилися, чотири роки тому 13 лютого ми познайомились в інтернеті, а 16-го — вперше зустрілись, щоб залишитись разом...

небесний капітан

подивився х/ф «небесний капітан і світ майбутнього» (sky captain and the world of tomorrow, 2004)… в рекламі фільм подали так, що просто слинки потекли! в дійсності, як це тепер аж занадто часто буває (старію?), все виявилось більш прозаїчним… втім, як би там не було, фільм мені сподобався. а тепер про бочку дьогтю.

є, очевидно, такий жанр у сучасному кінематографі — кінокомікс. «супермен», «бетмен» — типові кінокомікси, а з більш сучасних фільмів — «три ікси (ххх)», «люди ікс»… так от, «небесний капітан» — ще один, не найгірший екземпляр. сценарій примітивний, але знято і намальовано все на відмінно, в стилі ретро: діти будуть в захваті, а дорослим другу половину можна не дивитись, щоб не заснути.

p.s. персональний рейтинг: 4/5 3/5 (виправлено)

в цім фільмі я вперше, здається, побачив ангеліну джолі… вона зваблива була б навіть одноока =) найбільший позитив фільму.

кишеньковий комп'ютер на спробу

давно вже плекаю ідею спробувати, що таке кпк (кишеньковий комп'ютер) — цілком природня ідея для такої «повернутої» на комп’ютерах людини, як я. звичайно, $300-400 — більше, ніж я згоден був би віддати за просту записну книжку, якими кпк були ще кілька років тому... але сьогодні типовий кишеньковий пк — це процесор з частотою 312 мгц і 64 мб пам'яті (приблизно таку потужність мав наш з братом другий настільний комп'ютер, celeron 333 мгц, 32 мб, windows 98) — така машинка вже цілком здатна програвати звук та відео, служити диктофоном, пультом ду для тв, і, звичайно, завжди під рукою word, excel, outlook та internet explorer… справжній пк в кишені!

отож, на вихідні взяв додому dell axim x30, щоб спробувати, чи варто віддати $350 за 312 мгц і 64 мб в кишені.

тимкові рочок (10–12 місяців)

(переклав з російської. світлини, нажаль, лише в такому розмірі, оригінали буду шукати в архіві)
«у тимусі очка блистять, мов перлинки
а на очках слізки — срібнії краплинки.
плакати не треба, посмхнися, друже,
бо тебе бабуся любить дуже-дуже!»

івасик л.в., 2004 р. 

ну ось маленькому тимкові вже рочок, і не такий вже наш хлопчик маленький — ми з милою приглядаємося до перчика і з подивом відзначаємо, як сильно він вже виріс, скільки всього вміє! час непомітно біжить…

тимошко вже зовсім упевнено ходить, навіть бігає. звісно, взимку в теплому комбінезоні не дуже й побігаєш — от влітку буде зовсім інша справа! зате вдома нема такого куточка, де б цікавий тимко ще не встиг побігати, а назви кухні та ванної кімнати пізнає на слух: «біжи, тимошко, до мами на кухню!» — і поляпали ніжки до мами.

про купання наше можна розповідати довго. не віриться, що це той самий хлопчик, котрий в чотири місяці міг плакати у воді — тепер щойно тимко почує ввечері запрошення «ходімо купатися», як вже сам біжить і проситься до ванни! щоразу купання закінчується обливанням холодною водою — і треба бачити пустотливе задоволене личко перчика в цей момент!

(переклав з російської)

давно, дуже давно не поновлював я свій сайт. чотири місяці — вже й рік 2004-й скінчився, і січень нового року позаду… робота, домашні турботи, все докупи. ну що ж, треба пригадувати, навіщо і як все це створювалося.

от і зібрався ще один альбом світлин маленького тимка — тепер йому виповнився рочок, і він вже зовсім не такий маленький, яким був рік тому. інтересний мужчина в розквіті сил!