відмовитися від роботи?

переглядаю свого щоденника ’2005 — і вживу відчуваю, яким коротким видався цей рік. власне, так воно насправді і було. в березні я став старшим менеджером групи маркетингу в компанії datalux — і з тих пір вільного часу (який в основному і визначає наше відчуття часу) ставало все менше і менше. працювати доводиться по десять годин на добу, а якщо врахувати ще й проїзд в офіс і назад та сон — частенько свою маленьку сім’ю я бачу лише три-чотири години на добу…

але поки я ще не досяг якогось стабільного положення в житті, поки здатен рухатися догори по службі і збільшувати свій прибуток — мушу рухатися. чи стане мені рішучості одного дня відмовитися від усього, що називаю сьогодні словом «робота» заради спокійного життя для себе?