перчик росте (7–9 месяців)

(переклав з російської)

усе-таки цифрова фотографія — велика штука… за останні три місяці ми з милою зробили величезну кількість світлин, потім половину кадрів видалили через погану якість або нецікавий сюжет — залишилося кілька сотень! з них я вибрав декілька найбільш цікавих, за якими можна прослідкувати, як росте наш маленький синочок.

у вересні нашому малюкові виповнилося дев’ять місяців. більше всього на світі (звісно ж після «подібдібати» — тобто посмоктати молочка) тимко любить «літати» — робити з татком дитячу акробатику перед купанням. віднедавна улюблена їжа — овочевий супчик. ведмедики перестали нас хвилювати: тепер ми вже вміємо грати машинками, старанно вимовляючи «дир-дир» і пускаючи слину!

загинув кен кайфер

я лише зараз помітив це повідомлення на сайті, котрий довгий час залишався моїм улюбленим велоресурсом у тенетах:

tragically, ken kifer was killed by a drunk driver in september 2003

є два англомовних велосайти, котрі я регулярно читав: це сайт шелдона брауна, присвячений технічним питанням (про нього знають всі велосипедисти, мабуть), і сайт кена кайфера — про все інше!

кількома словами: кен кайфер — людина, котра присвятила себе популяризації здорового образу життя. викладач з двома вченими ступенями і масою публікацій… його власне життя — це, практично, життя на велосипеді… на відміну від багатьох відомих людей, він не робив з себе шоу — він просто їздив на велосипеді…

початок велосезону 2004

вже від перших днів весни я з тугою косився на «прибалконений» велосипед в очікуванні перших по-справжньому теплих днів… і от сьогодні — вихідний, і погода видалася спокійна і тепла, як наче навмисно для хорошої велосипедної прогулянки!

не велокомп’ютері, що пилиться в шухляді — 3250 км, сумарний пробіг за два сезони 2002 та 2003 рр. перші десятки кілометрів нового сезону завжди найважчі — вже на двадцятому кілометрі «западноє полушаріє» без звички починає нити, на тридцятому — ноги нагадують про зимове неробство…

по обіді, проїхавши 48 кілометрів за дві з половиною години, дуже змучений і задоволений прогулянкою, я повернувся додому — вчасно, бо за кілька хвилин за вікном вдарила справжня злива!