тим, хто цікавиться комп’ютерним дизайном, має бути знайоме ім’я влада головача — саме йому належить досить відомий сайт «дизайн для думающих». зараз цей ресурс не поновлюється, бо автор присвятив себе роботі в суміжній, але більш специфічній галузі: в.головач став співзасновником першої в росії фірми usethics, котра пропонує послуги з розробки «екранних» інтерфейсів (приміром, для веб-сайтів та програмного забезпечення).

надзвичайно цікавою мені видалася книга в.головача «дизайн пользовательского интерфейса». в електронному вигляді книга доступна для завантаження безкоштовно, і я би порадив кожному програмістові ужиткових (прикладних) програм переглянути її. можливо, тоді на екранах наших пк рідше з’являлися б незручні програми.

третій день на роботі

третій день на роботі після відпустки. страшенно дивно сидіти й паритися в офісі замість того, щоби летіти кудись за місто, зрідка позираючи на дисплей велокомп’ютера…

а брат повернувся з криму — із запиленим але цілим байком, відзнятими плівками і, звісно ж, купою вражень. заздрю, і все-таки коли вже їхати в крим, то восени, у вересні, коли вщухне наплив відпочиваючих, а ціни на житло і фрукти повернуться до пристойних цифр. подумати лишень: в розпал сезону персики в криму на будь-якому базарі вдвічі дорожчі, аніж у києві =)

ані краплиночки не шкодую!

на радість тим, хто підтримував нас із милою в бажанні придбати велосипеди, і на заздрість тим, хто (є такі люди!) відмовляв або сміявся — я анітрішечки, ну ні краплиночки не шкодую про те, що 15 липня поїхав до «мтб україна» за парою гірських байків!

за тиждень ми «намотали» більше 170 кілометрів по києву. найприємніші враження в мене — від поїздки до пущі-водиці. саме селище дуже скучне, але парк! озера! і лише близько півгодини їзди від метро «святошин».

в планах на найближчі вихідні — поїхати на синє озеро, про яке в одній з гарез нещодавно написали, що довкола цього найчистішого в києві водоймища влада наставила табличок «купатися заборонено» лише для того, щоби… попередити надмірний наплив відпочиваючих! просто маразм якийсь.

збулася мрія!

ура! позаду тижнева відпустка. багато новин і вражень в найближчий час, мабуть, оживлять сторінки щоденника. головне — я знову «на зв’язку». працює аська, регулярно перевіряється пошта, поновлюється сайт.

коротко: відпустку провів у києві, на колесах… збулася «мрія ідіота» — ми з милою придбали пару велосипедів (giant boulder shock fs) і за тиждень об’їхали пів києва.

мрія про мандрівку

останнім часом будь-який «звіт» про велопохід до криму викликає приступи заздрості. найцікавіший (з кількох причин) вдалося знайти на сайті пари велолюбителів з москви, ольги та віталія. цікава історія мандрівки південним узбережжям криму від севастополя до феодосії, з великою кількістю приємних світлин.

от і брат зібрався в липні до криму на велосипеді. ну що ж, можливо, наступного року вийде і в мене так відпочити…

про жінок, секс і брак фантазії

переглядав розділ «секс і стосунки» на сайті ом.ру, знайшов кілька цікавих дописів. виявляється, жінки за природою схильні до флірту: це так само некерований процес, як для чоловіка — ковзнути полядом по привабливій жіночій фігурі… а найкращий спосіб боротьби з целюлітом — банальний секс! так, лікарі радять займатися ним якомога частіше, додаючи, що «шкоди вже точно не буде…» шкода лише, що більшість жінок під час цього думають про що завгодно, тільки не про це, а потім стверджують: причина їхньої невдоволеності — брак фантазії в партнера! такі от справи.

будь особливим — будь як всі!

«будь особливим — будь як всі!», кажуть реклама і fasion-канали на тб. смішно? феномен моди заключається в бажанні виділитися, наслідуючи!

хіба є якісь матеріальні передумови для того, щоби цієї весни в моді будуть «беж, пісочний, теракотовий, цегляний, золотистий, вершково-шоколадний»? (www.moda.ru) жодних. лише потяг великої групи людей наслідувати іншій групі, меншій.

цікава стаття про рекламу

по пам’яті знайшов і перечитав дуже цікаву статтю на сайті kontrreklama.go.ru, котра наглядно демонструє деякі прийоми, що використовуються в рекламних кампаніях і… при написанні якісних матеріалів для публікації. прочитати обов’язково!

клоака київська

не люблю перехід під майданом в києві… завжди накурено, завжди звучить якась жахлива какофонія у виконанні тридцятилітнього «підлітка» і його кастрованої гітари, продавці мертвих квітів розставляють свій товар, займаючи більшу частину ширини тунелю, українська пародія на mcdonald’s з бляклою і несмачною назвою «швидко» заїжачилася чорними закіптюженими кондиціонерами, а весь простір між кіосками постійно окупований брудними напівлюдьми у віці від 15 до 35, котрим уся ця обстановка, схоже, подобається…

кнопка «говоріть»

сьогодні в метро, дивлячись на пристрій для зв’язку з машиністом, подумав про те, що було би, якби у кожної людини також була така кнопка «говоріть», лише навпаки: натискаєш, щоби співрозмовник міг розмовляти, відпускаєш — і він замовкає.

багато людей зробилися б глибоко нещасними, попри те, що вони зберегли б здатність вільно мислити, і діяти.

можна ще ручку «гучність» кожному пристосувати…